Тичина Павло

ІНІЙ Ой цвілось життя зелене — юнь моя — чорнобрів'я! Тисяча півтонів, тіней… А тепер же — що зустрів я? Сивий впав на мене іній… Сивий, сивий іній…

Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи риси літер? — Людина і в стражданні страждаючий

І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь В танці, сміху і сльозах. У душевних змінах

І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя! …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двістірозтерзаний я. Там скрізь уже: сонце! — співають: Месія! — Тумани, долини,

Зразу ж за селом – всіх їх розстріляли, всіх пороздягали, з мертвих насміхали, били їм чолом. Випала ж зима! – Що тепер всім воля, врізали вам поля, в