Тичина Павло

ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде гнів!.. Чорний ворон враз кинувсь. Сизий

ЕВОЕ! Творці революції здебільшого лірики. Революція єсть трагічна лірика, а не драма, як то подейкують. Evoe!* За плугом ходити наші нащадки готуватимуться не менш, як зараз готуються в

Душа моя — послухай! — Як яблуня в цвіту. Моє життя, — кохана, — Мов срібнотканий сон. Життя моє — молитва Всевладниці Красі, Горіння — розцвітання В огні

Дух народів горить, дух народів — "мов жрець". Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! Спалахніте, вогні Леонардо

А на воді в чиїйсь руці Гадюки пнуться… Сон. До дна. Війнув, дихнув, сипнув пшона — І заскакали горобці!.. — Тікай! — шепнуло в береги. — Лягай…— хитнуло