Тютюнник Григір

Григір Тютюнник ПЕЧЕНА КАРТОПЛЯ Під сосною, на теплому твердому піску, змішаному з падалишньоюглицею, лежить Тимоха —смирний, неговіркий, трохи тюхтійкуватийхлопець. Лежить і дивиться в небо. Поруч, на зеленій галявині,

Григір Тютюнник ПЕРЕД ГРОЗОЮ Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт. Отак, яксонце навзаходи, рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногамиторішнє сміття, човпла до хвіртки.

Григір Тютюнник Оддавали Катрю Пізньої осені, як листя в садах уже опало й зосталося тільки набузку та на вершечках тополь, а далеко над голими полями часомзасинювало хмари, мов

Григір Тютюнник ОБНОВА Купаюся в річці поміж лататтям. Ряска лоскочеться, гусяче пір’яплаваєпопід берегами, на мілині,—вода там гаряча і м’ яка, якдощовелітепло,— а по мосту люди йдуть, базарові. Малеча

Григір Тютюнник ОБМАРИЛО В селі вже скрізь погасло. А у Волохів , крім лампочки підвибілуваним сволоком , горів ще й каганець на столі : цю ніч у нихмала