Тютюнник Григір

Григір Тютюнник ДЯДЬКО НИКІН Виходимо з двору вдосвіта. У селі ще ні в кого й не світиться.Тільки де-не-дена стовпах уздовж вулиці лампочки ліниво-жовтопоблимують на ранок. Дядько Никінвідчиняє ворота,

Григір Тютюнник ДИКИЙ Світлій пам’яті Василя Шукшина п р и с в я ч у ю Коли Санькові Бреусу нейти на роботу —випадаєце не часто, ахіба що в

Григір Тютюнник ДЕРЕВІЙ Як тільки тихі весняні повені зійдуть з лук та лугових видолинків,полишивши на молоденькій траві рудий слизькуватий мул, занесенийхтозна-звідки, з яких земель, Данило Коряк, чоловік худий,

Григір Тютюнник ГРАМОТНИЙ Яків Брус, на прізвисько Ява, за тридцять повоєнних літ обіймавнавперемінно кілька різних посад: то бригадирував, то заступавголову колгоспу, то «брав у руки» ферму, то знову