«Щоб і старість була в радість»
Кожна лодина не хоче старіти, бо старість — це слабкість, хвороби, іноді самотність. Але старі люди, про яких дбають молодші члени сім’ї, не почуваються немічними й покинутими. Піклуватися про тих, хто свого часу дав нам життя і виховав, природно. Коли стара людина відчуває, що її люблять і цінують, потребують її мудрої поради, вона живе спокійно і радіє, що виростила гідних нащадків.
60 слів.