Ви щасливі, пречистії зорі… (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Леся Українка

Ви щасливі, пречистії зорі,



ваші промені — ваша розмова;



якби я ваші промені мала,



я б ніколи не мовила слова.







Ви щасливі, високії зорі,



все на світі вам видно звисока;



якби я так високо стояла,



хай була б я весь вік одинока.







Ви щасливі, холоднії зорі,



ясні, тверді, неначе з кришталю;



якби я була зіркою в небі,



я б не знала ні туги, ні жалю.







Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)



Ліричну героїню поезії Лесі Українки "Ви щасливі, пречистії зорі…" вабить висота, зорі, які можуть оглянути весь світ, скрізь побувати і все побачити. Вона хотіла бути б такою сильною, твердою в почуттях, стійкою перед життєвими випробуваннями. Поетеса вживає епітет — старослов’янізм "пречистії", і це надає творові урочистості, глибини й сили. У кожній строфі повторюється перший рядок, і це підкреслює головну думку поетеси — щастя мати сильний, стоїчний характер, вміти боротися і труднощами.