Кассандра – Леся Українка

Все ж одна родина!3-й вартовий

Нехай би Гадес їх усіх забрав!

Увірились вони усі троянцям,

а вже найгірш ота зловісна птиця,

(киває на храм)

все лихо в неї!4-й вартовий

Цить! Паріс іде!

Від царського двору наближаються Паріс і Сінон.Паріс

(в святочній барвистій і вишиваній одежі, без зброї, ка голові навколо червоного фрігійського шличка трояндовий вінок, з-під нього спадають на плечі довгі кучері)

Ну що? Вартуєте? Брат Деїфоб

мене прислав наглянути. Що ж – пильно,

гаразд вартуєте?1-й вартовий

(понуро)

Та вже ж вартуєм.Паріс

Чого ж такі сумні?1-й вартовий

Потіхи мало

наголодно й насухо тут стояти

в святковий день.Паріс

Се правда!… Та пождіть,

ми щось придумаєм…Кассандра

(з храму)

Пильнуй, стороже!Паріс

(здригнувся)

Що то таке?1-й вартовий

Сестра твоя, Кассандра,

вона пильнує там Палладіона.Паріс

А, от що!

(Здригається знов і неспокійно оглядається).

Ох, яка холодна ніч!1-й вартовий

З гір вітер, без вогню сутужне буде.Паріс

А йдіть та принесіте дров сюди

та розложіть вогонь.

Ближчі вартові йдуть.Сінон

Так, ніч холодна.

Паріс загортається щільніше в плащ.

Дружинонька твоя золотокудра,

либонь, тепер багаття розпалила

і пахощів насипала солодких,

димок від курива, мов легка мрія,

над сніжно-білим чолом ніжно в'ється.

Паріс мовчить, розмарений, поглядає на царський двір.

Тепер, либонь, ті світозорі очі

сльозою пойнялись. Вона сама.

Сидить, пряде і думоньку гадає,

а ти то бенкетуєш, то вартуєш…Паріс

(тихо, немов до себе, не дивлячись на Сінона)

Чи є в тім глузд?… Покинуть би це все…

Ну, що тут станеться?…

(Наміряється йти).Кассандра

(з'являється на дверях)

Стривай, Парісе!

Куди ти йдеш?Паріс

(збентежено)

Я?… По тепліший плащ…

Холодна ніч…Кассандра

Холодна, кажеш? Брате,

даремне ти так холоду боїшся,

не в тім твоя погибель.Паріс

Ой, Кассандро,

коли вже ти покинеш тії речі

про смерть, про горе, про погибель марну?

Вже все скінчилось, і війна, і горе,

час відпочити.Кассандра

Як у тебе хутко

скінчилось горе!… Підійди, Парісе,

і подивись туди.

Паріс дає знак Сінонові, щоб той собі йшов, і підходить до Кассандри, вона показує йому рукою в долину, осяяну місяцем. Сінон виходить.Кассандра

Що там на полі?Паріс

Там?… Там могила…Кассандра

Ти забув чия?

Паріс мовчить і спускає очі додолу.

Під нею Гектор наш, троянська слава.Паріс

Він вже давно поліг…Кассандра

А ти зостався!

То, значить, веселіться і радійте,

троянські люди?Паріс

Сестро, ти ніколи

мене так тяжко не вражала словом.Кассандра

Бо я тебе не бачила таким,

як от тепер. Оті твої троянди

мені вп'ялися в серце колючками

і точать з нього кров.Паріс

Кассандро!Кассандра

Годі!

Іди, іди до неї, осоружний,

до чарівної, гарної Медузи,

і скам'яній, упавши перед нею

навколішки,- так наша слава впала.Паріс

Чого ж упала? Ми перемогли!Кассандра

Ти звеш се перемогою? Вся слава,

вся наша честь погинула давно,

зосталась тільки крадена Гелена

та ще безглузда деревина. Справді,

преславна перемога!Паріс

Слухай, сестро,

як ти мене затримала для того,

щоб я такі слова приймав від тебе,

то я на те не згоден.

(Повертається, щоб іти).Кассандра

Вже ж іди!

Нехай по кажуть люди, що даремне

загинула троянська сила й слава.

Нехай Паріс уп'ється тим коханням,

що ми за нього ходим у жалобі,

нехай тим щастям серце навтішає,

що ми за нього заплатили горем

довічним! Се ж була мета преславна

війни згубливої. Так доверши

величну перемогу край Гелени

в розкішнім гінекеї!

Паріс, налагодившись було йти, при перших словах Кассандри спинився і стоїть в нерішучості.

Де твій меч?Паріс

Нащо той меч?Кассандра

Узброєний ти досить

шличком червоним, вишитим хітоном,

трояндами та чорними очима?

Для перемог твоїх сього доволі?Паріс

(спалахнувши)

А для твоїх, скажи, чого бракує?

Спитав би й я: Кассандро, де твій меч?

Адже в твоїх руках він був сьогодні,

чи ти ним запобігла честі й слави?

Мовчиш, проречиста, забракло мови!Кассандра

(мов прибита)

Прости, мій брате… правда… що ж… іди…Паріс

(з дитячою радістю, забувши гнів)

Так, я піду… Я ненадовго, справді…

Ні, ти не думай…

(вже на ході)

я піду по плащ,

бо холодно… я хутко повернуся…

(Дедалі все прискорює ходу і хутко зникає в брамі царського двору).

Кассандра іде в храм і засовує за собою завісу на храмовім вході. Чутно голос флейти, бренькіт кітари і співи. Незабаром з'являється Сінон з флейтистом і кітаристом, що несуть удвох велику амфору вина. Сінон з кошиком овочів та з фіалом коло пояса, сам уквітчаний і на руці має скілька вінків. З другого боку йдуть з дровами та частками м'яса вартові, розпалюють перед храмом вогонь і заходжуються пекти м'ясо. Музики установляють амфору, вгородивши її в пісок, і лагодяться грати.Сінон

(співає, флейтист і кітарист приграють)

На полях Асфоделонських,

на долині Єлісейській

ходять славою повиті

тіні згублених героїв,

та чого ж вони сумні?Хор вартових

На полях Асфоделонських,

на долині Єлісейській

не цвітуть квітки.

Посеред співу 3-й вартовий сам одв'язує від Сінонового пояса фіал і починає пити, далі частує інших.Сінон

(співає)

Понад Стіксом каламутним,

понад Летою важкою

ходять лаврами вінчані

тіні наших незабутніх,

та чого ж вони сумні?Хор

Бо у Стіксі каламутнім,

бо у Леті сумовитій

не вино – вода.Сінон

(співає)

Там, у Гадеса в палатах,

перед троном Персефони

поставали в вічній славі

тіні наших оборонців,

та чого ж вони сумні?Хор

Бо у Гадеса в палатах,

перед троном Персефони

не бринять пісні.1-й вартовий

(співає грубим голосом і невлад)

Понад берегом Кокіта

ходять смутнії герої,

в'ється дим від наших жертов,

ллється кров від гекатомб,

та чого ж вони сумують?

(Гукає).

Гей, антистрофу!Кітарист

Одчепись, не хочу!1-й вартовий

(співає далі сам)

Бо немає сала-м'яса,

ані ситого стегенця,

тільки дим та кров.5-й вартовий

Щось не під лад.1-й вартовий

Дарма, аби до речі!Сінон

Сідайте, браття, до вогню хутенько.

Хвала богам, ще ж ми на сьому світі,

ще є вина, пісень, квіток доволі.1-й вартовий

Та ще й м'ясця!

(Заходжується коло печива).Сінон

(роздає всім вінки, а 1-му, що порається коло печені, сам насуває вінок на голову)

Налийте ж і мені,

(Йому наливають, він п'є. До 2-го вартового).

А ти чому не п'єш? Хіба не смачно?2-й вартовий

(нерішучо)

Нема води…3-й вартовий

Та нащо там вода?

Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо!2-й вартовий

Та чисте дуже в голову вступає…3-й вартовий

Іще чого! Ну, то не пий зовсім!

Іди, вартуй, як сказано, на брамі.2-й вартовий

Який розумний!3-й вартовий

То мовчи та й пий,

коли дають.

2-й вартовий п'є, фіал знов наповняють, і він переходить з рук у руки.3-й вартовий

Ну, що ж один фіал?

Марудно се, черги тієї ждати.4-й вартовий

(сміється)

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: