Кассандра – Леся Українка

Хіба піди в Кассандри попроси

жертовних чаш. Он там вона, у храмі.Голос Кассандри

(з храму)

Вартуй, стороже!1-й вартовий

Бач, сама озвалась!

Пожди, царівно, хай спечем печеню,

тоді й тобі дамо.

Сміються всі.3-й вартовий

Ба, догадався!

(Здіймає з голови шолом, наливає вина й п'є).

Чим не фіал?

За його прикладом інші роблять так само.1-й вартовий

Розумний, що й казати!

Ось і печеня, їжте, милі браття.

(Здіймає один шмат із списа і ділить мечем, кожному по шматочку).2-й вартовий

(їсть)

Сиренька, та дарма, аби гаряча.Сінон

Ось на перчину, трохи посмачи.2-й вартовий

Пектиме дуже.3-й вартовий

То вином пригасиш, –

амфора не мала!4-й вартовий

А як не стане,

добудем другу.

Їдять м'ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п'ють шоломами вино, дедалі помітно вино починає їх розбирати. Музики тим часом грають.2-й вартовий

Ви б іще співали.3-й вартовий

А ти?2-й вартовий

Та я за вами, сам не вмію.

Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі, кітарист підхоплює, інші вступають співом.

Над річкою сад-виноград повився,

Ой, саде-винограде!

Як буде йти до річки Левкотея,

обвий її, мій друже кучерявий…1-й вартовий

Ет, се нудна!Кітарист

А ти ж якої хочеш?1-й вартовий

(співає без музики, недоладним речитативом)

Жінки гляди не гляди,

не вбережеш, дарма праця,

будь ти хоч богом олімпським,

мов кривоногий Гефест!

(Хитнувшись, спотикається і падає додолу. Мугикає ще разів два, мов пригадуючи).

Мов кривоногий Гефест… кривоногий Гефест…

(Далі мовкне й засипляє).2-й вартовий

От так весела пісня!3-й вартовий

На добраніч!

П'ють далі. Флейтист і кітарист грають тим часом без співів. Дедалі всі, окрім музик, зморені вином, вкладаються долі навколо вогню і засипляють. Сінон теж удає, ніби спить.Флейтист

(перестав грати)

От і поснулиі… Що його робити?Кітарист

Собі заснути.Флейтист

Ні, ходім на бенкет.

Допивають удвох решту вина і йдуть до царського двору. На сцені який час тихо, всі сплять, тільки здалека чутно відгуки музик, пісень, гомону веселого.Голос Кассандри

(з храму)

Чувай, стороже!

Повна тиша. Відгуки затихають. Сінон помалу підводиться і сторожко оглядається навколо.Голос Кассандрн

Гей, чатуй! вартуй!

Сінон зривається, біжить до царського двору і зникає в брамі.Кассандра

(на дверях храму)

Не спи, стороже!

(Завважае сплячих вартових).

Пробі, вартові!

(Кассандра зіходить до вартових і пробує їх побудити, дехто з них ворушиться, бурмотить щось не-виразне, але жоден не має сили прокинутись. Кассандра подається до царського двору, волаючи).

Гей, хто живий?

Гей, хто живий? Троянці!

Назустріч їй з царської брами виходить Сінон, а з ним узброєні елліни: Менелай, Агамемнон, Одіссей, Аякс, Діомед.

Вони схрещують списи і загороджують Кассандрі дорогу.Аякс

Стій, дівчино! Ти хто така?Одіссей

Та се ж

безумная Кассандра, чи не знаєш?Кассандра

(хоче прорватись поза списи)

Троянці! Зрада! Зрада! Гей, троянці!Агамемнон

Схопіть її та зав'яжіть їй рота!

Кассандра хутко обертається і втікає в храм, там вона припадає до Палладіона, щільно обіймаючи статую.Кассандра

Не руште! Я під захистом святині!Аякс

Іще чого!Діомед

Дарма! Ти наша бранка.

Діомед хапає Кассандру за ту руку, де патериця, Аякс хапає її за волосся, вона чіпляється вільною рукою за п'єдестал Палладіона, статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу. Вояки витягають Кассандру з храму, в'яжуть їй руки, не одбираючи патериці, ремінням від мечів, а потім саму прив'язують до колони в портику храмовім над сходами. Тим часом Сінон, Менелай, Агамемнон та Одіссей одчиняють Скейську браму, а Діомед вертається в храм і забирає Палладіон.Діомед

(гукає)

Наш, наш Палладіон! Сюди, герої!

В одчинену браму лавою суне ахейське військо.Кассандра

(волає, зібравши всю силу)

Прокинься, Троє!! Смерть іде на тебе!!!

В царськім дворі та й в інших будинках спалахують тривожні світла. Еллінське військо хутко сповняє весь майдан і розтікається в різні боки по вулицях Трої. Незабаром здіймається в місті великий лемент, пере- бігають через майдан троянці, безоружні, в святочній одежі; за ними навздогін збройні елліни, кого хапаючи, кого вбиваючи. Згодом займається пожежа. Дедалі втікачів і догонів меншає, але частіше з'являються переможці елліни, що женуть списами поперед себе, мов отару, гурти вже полонених і пов'язаних у стяж троянців і троянок, одних заводять у храм, інших виводять за Скейську браму, інших примушують сідати долі на майдані, тоді тії падають ницьма на землю і голосять. Бранок а Пріамової родини ставлять і садовлять у портику храмовім, коло Кассандри. Коли заметня потроху втихає, то коло Кассандри вже є Андромаха, Поліксена і ще скілька жінок.Андромаха

(ридає)

Моя дитино! Синоньку єдиний!

Навіщо я тебе на світ родила!

Розбили!… Вбили!… Кинули об камінь!…Поліксена

Ой, лихо тяжке! Батеньку! Матусю!

Наложницею стане ваша доня!Інші жінки з царської родини

Тепер же ми рабинями й сконаєм!…

Рабинями… Далеко на чужині…Андромаха

(до Кассандри)

Чого ж мовчиш? Чом смерті не віщуєш?

Тепер нам смерть була б єдина втіха.Кассандра

(з страшним спокоєм, якимсь неживим голосом)

Тут б такі, що іншу втіху знайдуть.Андромаха

Проклін на тебе!Кассандра

(як і перше)

Так, проклін на мене,

бо я тепер побачила найгірше.

Троянки у неволі і – живі!

Обходять кросна, розділяють ложе,

дітей годують еллінам на втіху…

Прокляті очі, що такеє бачать!Андромаха

Уста прокляті, що такеє кажуть!Кассандра

Проклін на мене, я мовчать не вмію!

Ведуть у храм пов'язаних троянців з царської родини, між ними Гелен.Гелен

(проходячи повз Кассандру)

Радій, Кассандро, ти перемогла!Кассандра

Ти переміг. Ти вбив мене сим словом.

Мій розум зламаний, твій піде в світ,

ти ним і переможців переможеш,

а мій погасне вкупі з сим пожаром…Гелена

(біжить через майдан, за нею Менелай з мечем)

Рятуйте, браття-елліни! Рятуйте!

За віщо він мене скарати хоче?

Зрадливо, силоміць я взята в Трою,

я бранкою нещасною жила,

щодня по ріднім краю сльози ллючи!

Ахейці нерішучо розступаються перед нею, але не відштовхують, коли вона чіпляється за кого з них, намагаючись заховатись під його щитом.Менелай

Ось кров Парісова на сім мечі

твоєї крові прагне!Кассандра

Ой, Парісе!Поліксена

Мій братику!Андромаха

Нещасний!Гелена

(оточена молодими вояками; раптом згорда)

Чоловіче!

Ти справді хочеш покарать мене?

Чи ти на те пролив се море крові

за честь мою й свою, щоб тут прилюдно

ганьбить її й плямити самохіть?

То се такої шани дочекалась

цариця Спарти? Хто ж тепер повірить

цнотливості спартанок, як і цар

свою царицю зрадницею вславив?

(До вояків).

Чи й ви, спартанці, на таке пристали?Вояки-спартанці

(що оточають Гелену)

Вона не винна! Богорівна жінка!

Даремне, царю, ти ганьбиш дружину!Менелай

(до Гелени лагідно)

Пробач мені,- я запальний, ти знаєш…Гелена

(всміхається і простягає руку)

Я бачу, царю мій, ти не змінився.

Менелай простягає й собі руку до Гелени. Гелена бере його за руку і веде межи ахейськими лавами за Скейську браму на поле; всі розступаються перед нею з гомоном подиву.Андромаха

Вона цариця знов, а ми – рабині!

Боги, де ж ваша правда?!Кассандра

Ха-ха-ха!Одна з троянок

(до другої)

Кассандра засміялась… Ой, як страшно!

Від неї сміху я не чула зроду.Кассандра

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: