Годі!
Іди, іди до неї, осоружний,
до чарівної, гарної Медузи,
і скам'яній, упавши перед нею
навколішки,- так наша слава впала.Паріс
Чого ж упала? Ми перемогли!Кассандра
Ти звеш се перемогою? Вся слава,
вся наша честь погинула давно,
зосталась тільки крадена Гелена
та ще безглузда деревина. Справді,
преславна перемога!Паріс
Слухай, сестро,
як ти мене затримала для того,
щоб я такі слова приймав від тебе,
то я на те не згоден.
(Повертається, щоб іти).Кассандра
Вже ж іди!
Нехай по кажуть люди, що даремне
загинула троянська сила й слава.
Нехай Паріс уп'ється тим коханням,
що ми за нього ходим у жалобі,
нехай тим щастям серце навтішає,
що ми за нього заплатили горем
довічним! Се ж була мета преславна
війни згубливої. Так доверши
величну перемогу край Гелени
в розкішнім гінекеї!
Паріс, налагодившись було йти, при перших словах Кассандри спинився і стоїть в нерішучості.
Де твій меч?Паріс
Нащо той меч?Кассандра
Узброєний ти досить
шличком червоним, вишитим хітоном,
трояндами та чорними очима?
Для перемог твоїх сього доволі?Паріс
(спалахнувши)
А для твоїх, скажи, чого бракує?
Спитав би й я: Кассандро, де твій меч?
Адже в твоїх руках він був сьогодні,
чи ти ним запобігла честі й слави?
Мовчиш, проречиста, забракло мови!Кассандра
(мов прибита)
Прости, мій брате… правда… що ж… іди…Паріс
(з дитячою радістю, забувши гнів)
Так, я піду… Я ненадовго, справді…
Ні, ти не думай…
(вже на ході)
я піду по плащ,
бо холодно… я хутко повернуся…
(Дедалі все прискорює ходу і хутко зникає в брамі царського двору).
Кассандра іде в храм і засовує за собою завісу на храмовім вході. Чутно голос флейти, бренькіт кітари і співи. Незабаром з'являється Сінон з флейтистом і кітаристом, що несуть удвох велику амфору вина. Сінон з кошиком овочів та з фіалом коло пояса, сам уквітчаний і на руці має скілька вінків. З другого боку йдуть з дровами та частками м'яса вартові, розпалюють перед храмом вогонь і заходжуються пекти м'ясо. Музики установляють амфору, вгородивши її в пісок, і лагодяться грати.Сінон
(співає, флейтист і кітарист приграють)
На полях Асфоделонських,
на долині Єлісейській
ходять славою повиті
тіні згублених героїв,
та чого ж вони сумні?Хор вартових
На полях Асфоделонських,
на долині Єлісейській
не цвітуть квітки.
Посеред співу 3-й вартовий сам одв'язує від Сінонового пояса фіал і починає пити, далі частує інших.Сінон
(співає)
Понад Стіксом каламутним,
понад Летою важкою
ходять лаврами вінчані
тіні наших незабутніх,
та чого ж вони сумні?Хор
Бо у Стіксі каламутнім,
бо у Леті сумовитій
не вино – вода.Сінон
(співає)
Там, у Гадеса в палатах,
перед троном Персефони
поставали в вічній славі
тіні наших оборонців,
та чого ж вони сумні?Хор
Бо у Гадеса в палатах,
перед троном Персефони
не бринять пісні.1-й вартовий
(співає грубим голосом і невлад)
Понад берегом Кокіта
ходять смутнії герої,
в'ється дим від наших жертов,
ллється кров від гекатомб,
та чого ж вони сумують?
(Гукає).
Гей, антистрофу!Кітарист
Одчепись, не хочу!1-й вартовий
(співає далі сам)
Бо немає сала-м'яса,
ані ситого стегенця,
тільки дим та кров.5-й вартовий
Щось не під лад.1-й вартовий
Дарма, аби до речі!Сінон
Сідайте, браття, до вогню хутенько.
Хвала богам, ще ж ми на сьому світі,
ще є вина, пісень, квіток доволі.1-й вартовий
Та ще й м'ясця!
(Заходжується коло печива).Сінон
(роздає всім вінки, а 1-му, що порається коло печені, сам насуває вінок на голову)
Налийте ж і мені,
(Йому наливають, він п'є. До 2-го вартового).
А ти чому не п'єш? Хіба не смачно?2-й вартовий
(нерішучо)
Нема води…3-й вартовий
Та нащо там вода?
Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо!2-й вартовий
Та чисте дуже в голову вступає…3-й вартовий
Іще чого! Ну, то не пий зовсім!
Іди, вартуй, як сказано, на брамі.2-й вартовий
Який розумний!3-й вартовий
То мовчи та й пий,
коли дають.
2-й вартовий п'є, фіал знов наповняють, і він переходить з рук у руки.3-й вартовий
Ну, що ж один фіал?
Марудно се, черги тієї ждати.4-й вартовий
(сміється)
Хіба піди в Кассандри попроси
жертовних чаш. Он там вона, у храмі.Голос Кассандри
(з храму)
Вартуй, стороже!1-й вартовий
Бач, сама озвалась!
Пожди, царівно, хай спечем печеню,
тоді й тобі дамо.
Сміються всі.3-й вартовий
Ба, догадався!
(Здіймає з голови шолом, наливає вина й п'є).
Чим не фіал?
За його прикладом інші роблять так само.1-й вартовий
Розумний, що й казати!
Ось і печеня, їжте, милі браття.
(Здіймає один шмат із списа і ділить мечем, кожному по шматочку).2-й вартовий
(їсть)
Сиренька, та дарма, аби гаряча.Сінон
Ось на перчину, трохи посмачи.2-й вартовий
Пектиме дуже.3-й вартовий
То вином пригасиш, –
амфора не мала!4-й вартовий
А як не стане,
добудем другу.
Їдять м'ясо, батуючи мечами, їдять садовину і п'ють шоломами вино, дедалі помітно вино починає їх розбирати. Музики тим часом грають.2-й вартовий
Ви б іще співали.3-й вартовий
А ти?2-й вартовий
Та я за вами, сам не вмію.
Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі, кітарист підхоплює, інші вступають співом.
Над річкою сад-виноград повився,
Ой, саде-винограде!
Як буде йти до річки Левкотея,
обвий її, мій друже кучерявий…1-й вартовий
Ет, се нудна!Кітарист
А ти ж якої хочеш?1-й вартовий
(співає без музики, недоладним речитативом)
Жінки гляди не гляди,
не вбережеш, дарма праця,
будь ти хоч богом олімпським,
мов кривоногий Гефест!
(Хитнувшись, спотикається і падає додолу. Мугикає ще разів два, мов пригадуючи).
Мов кривоногий Гефест… кривоногий Гефест…
(Далі мовкне й засипляє).2-й вартовий
От так весела пісня!3-й вартовий
На добраніч!
П'ють далі. Флейтист і кітарист грають тим часом без співів. Дедалі всі, окрім музик, зморені вином, вкладаються долі навколо вогню і засипляють. Сінон теж удає, ніби спить.Флейтист
(перестав грати)
От і поснулиі… Що його робити?Кітарист
Собі заснути.Флейтист
Ні, ходім на бенкет.
Допивають удвох решту вина і йдуть до царського двору. На сцені який час тихо, всі сплять, тільки здалека чутно відгуки музик, пісень, гомону веселого.Голос Кассандри
(з храму)
Чувай, стороже!
Повна тиша. Відгуки затихають. Сінон помалу підводиться і сторожко оглядається навколо.Голос Кассандрн
Гей, чатуй! вартуй!
Сінон зривається, біжить до царського двору і зникає в брамі.Кассандра
(на дверях храму)
Не спи, стороже!
(Завважае сплячих вартових).
Пробі, вартові!
(Кассандра зіходить до вартових і пробує їх побудити, дехто з них ворушиться, бурмотить щось не-виразне, але жоден не має сили прокинутись. Кассандра подається до царського двору, волаючи).
Гей, хто живий?
Гей, хто живий? Троянці!
Назустріч їй з царської брами виходить Сінон, а з ним узброєні елліни: Менелай, Агамемнон, Одіссей, Аякс, Діомед.
Вони схрещують списи і загороджують Кассандрі дорогу.Аякс
Стій, дівчино! Ти хто така?Одіссей
Та се ж
безумная Кассандра, чи не знаєш?Кассандра
(хоче прорватись поза списи)
Троянці! Зрада! Зрада! Гей, троянці!Агамемнон
Схопіть її та зав'яжіть їй рота!
Кассандра хутко обертається і втікає в храм, там вона припадає до Палладіона, щільно обіймаючи статую.Кассандра
Не руште! Я під захистом святині!Аякс
Іще чого!Діомед
Дарма! Ти наша бранка.
Діомед хапає Кассандру за ту руку, де патериця, Аякс хапає її за волосся, вона чіпляється вільною рукою за п'єдестал Палладіона, статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу. Вояки витягають Кассандру з храму, в'яжуть їй руки, не одбираючи патериці, ремінням від мечів, а потім саму прив'язують до колони в портику храмовім над сходами. Тим часом Сінон, Менелай, Агамемнон та Одіссей одчиняють Скейську браму, а Діомед вертається в храм і забирає Палладіон.Діомед
(гукає)
Наш, наш Палладіон! Сюди, герої!
В одчинену браму лавою суне ахейське військо.Кассандра
(волає, зібравши всю силу)
Прокинься, Троє!! Смерть іде на тебе!!!
В царськім дворі та й в інших будинках спалахують тривожні світла. Еллінське військо хутко сповняє весь майдан і розтікається в різні боки по вулицях Трої. Незабаром здіймається в місті великий лемент, пере- бігають через майдан троянці, безоружні, в святочній одежі; за ними навздогін збройні елліни, кого хапаючи, кого вбиваючи. Згодом займається пожежа. Дедалі втікачів і догонів меншає, але частіше з'являються переможці елліни, що женуть списами поперед себе, мов отару, гурти вже полонених і пов'язаних у стяж троянців і троянок, одних заводять у храм, інших виводять за Скейську браму, інших примушують сідати долі на майдані, тоді тії падають ницьма на землю і голосять. Бранок а Пріамової родини ставлять і садовлять у портику храмовім, коло Кассандри. Коли заметня потроху втихає, то коло Кассандри вже є Андромаха, Поліксена і ще скілька жінок.Андромаха