Велесова Книга

Тако греки від своєї землі прогнали їх,

оскільки не мали сили, зчепленої до кругу і до крил.

Усякий поглядав на сусіду свого і од цього віри не мав,

яка веде мужів до січі.

Тако, прийшовши назад, починали сваритися про похід,

хто був кращий, а хто ж чорний.

Давно були інші оповіді про витязів,

і тоді чули про походи від отців своїх…

Отак бо русколань занепала од готського та гунського

звірства.

І тоді Кийська Русь утворилась.

І відтоді й готи устрашилися і пішли геть до Сверензе.

Як відомо, Сверензе суть дві: одна — венедська, а друга

— готська.

І тут готи прибули до неї і посилилися там,

а венеди ослабли з того часу.

Окремо жмудь була коло тієї і та була литовська;

і се називались ільми од нас, або інакше ільмери.

28

Се болить нам те, що не могли повернутися назад

і повернути гради наші, щоб тяготи наші присікти.

І те сказав їм князь Бравелен:

«Подайте допомогу град градові і тримайте воїв своїх.

Хай зберігають вони силу Русі як єдину грозу ворогам і

так се».

Нам жмудь розповіла про готів,

які з Детеріхом пішли на північ і там у жмудів

повернули на південь.

І се пішли на римлян, і там билися з легіонами, і брали

ругу велику од них.

І се вторглися до землі їхньої.

Ї се Детеріх убитий був од укрів.

І се готи тії богам противні, і ті ізпололи їх.

Се міста наші суть сірі…

А старші родичі наші не вибирали іних для себе,

аби ними правили, а самі йшли до інших.

І варто розповісти про те і потручати на несподівану тружду.

1 се страждали за тими і сльози лили за ними.

Б'є крилами Мати наша Слава

і говорить нам о труднім часі засухи і мору худоби.

І се знаємо, як сказано од праотців, що кієльци

допомогли їм.

І се бо пішли до них, і так були сто років при їхній

допомозі;

те ж знаємо і про ілмів, тобто іллерів; ми ж родичі.

І се роду рожениць імена до серця ввійдуть і захистять

нас од ворогів.

Се бо впали нині (на коліна) і молили богів про

заступництво наше; і те було.

Тако бо Ясна є за нас.

І се повели отців наших крізь гори і степи мимо готів.

І се Дону пили; мали ту ріку як нашу, бо пролили кров

нашу на землю.

І та є руська земля і буде руська.

Се бо русичі, маємо згідно з промислом небесним про нас.

І се творимо труд наш о житьбі.

І се жмудь каже нам, що прийде до нас

і підтримає нас проти ворогів наших;

коритися бо не повинні нікому.

То було сказано вам, і те я казав, що помогли у боротьбі

руській проти ворогів моїх і ваших.

І се в трудний час наш не берегли себе і йдемо вмирати

за рід наш.

І се огидний Яма жре убитих.

І се ворони виїдають очі їхні,

І се трава росте крізь щелепи їхні.

І те бачити не могли, бо билися до гори і землі і силою

нашою,

аби не бути в неволі біля рала їхнього,

щоб, як коні, тягнути на оранці їхній і жнива їхні вінити;

щоб хліб наш їли, а ми їли землю.

І шиї наші не повинні долі схиляти до землі.

І се боги наші долають ворогів наших і зламають хребти

їхні,

щоб не могли посягати на зв'язки наші,

тягти жінок і дітей наших на торги

і там лишати еланам і грекам за прикраси срібні і золоті.

Се ворогам казали: зникніть, яко тьма по сонцю.

І се Перун найде на вас і розтрощить вас, як овець.

І багато разів тремтіли,

і небесних воїв убоялися.

І се б то є знаменним, що біля Дніпра проквітла лоза взимку.

І се Купало покаже для нас знамення на перемогу над

ворогами,

і те маємо творити.

Се б то Мар іде на них і Мор.

Се двоє тих візьмуть сили їхні і змечуть їх під мечі наші.

І се сила меча розмежує її.

Се межа розділить нас, і межа та повна крові;

і ту переступити належить не їм, а нам.

І се Боровлень сказав, що повинні йти на них;

і те знамення нам сказало, що перемогти повинні, яко

ми венеди.

І се венеди осіли на землі, де суне сурь спить вночі на

златім ложі.

І там їхня земля.

Се Сварог отцям казав про них, що то також брати наші

суть у тім краї.

І казали про них, що прийдуть до нас у час зимовий і

підтримають нас.

І се сила божеська прийде до нас, і та втримає до кінця.

А се венеди, і до них ходили допомоги молити, і не

одержали.

Бо всякому люду належить захищатися самому.

29

Отож не сподівались уже на них (венедів) ніколи…

Хай іде слово наше о правді, і так знайшли правду.

І се мовимо од старих словес, що йдуть од отців наших,

які бо були сильні.

І то маємо повернутися до борозни їхньої і тако

потрапити до неї.

Се бо Аскольд іде з варягами своїми до нас.

І сей Аскольд — то ворог наш.

Се мовить нам, що йде для захисту нашого і бреше, бо

такий же ворог, як грек.

І се Аскольд є варяг озброєний, щоб охороняти

еланських купців,

що ходили до Дніпра-ріки.

І се Аскольд прийшов до нас із Кнудієм через двісті

років після Алдоріха

і хотів правити нами.

І се Дірос еланський, кажуть, присмирив наших і був на

престолі цьому раніше його.

І се Аскольд забив Діроса, і є він один на місце те;

і також є ворог наш, і не хочемо його, як ворога.

Старі перекази повідають нам, що приходив на Русь

інший Аскольд

і що було три Аскольди-варяги.

І ті варяги приносили свої жертви,

і не наші, та й не чужі князі, бо вони зовсім не князі,

а вої прості, і силою захоплювали владу.

І се Рюрик іде…

А згадаймо, як римські орли зазнали поразки від дідів

наших у гирлі Дунаю.

Тоді Траян напав на дулібів.

І се дідове наші пішли на легіони і розтрощили їх.

І те було за триста літ до нашого часу.

І сеє маємо тримати в пам'яті.

Ї се не піддамося Рюрику, як не піддавалися й раніше

іншим.

Маємо князів своїх і ругу їм даємо і даватимемо до кінця.

Ні римляни, ні елани не мали влади над нами; і так

пробудемо.

І се дуліби кажуть про нас, що ми брати з ними.

І те істинна правда, бо походять вони з того ж кореня,

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: