Літопис Руський (сторінка 23)

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Litopys_ruskiy.docx)Litopys_ruskiy.docx259 Кб1804
Скачать этот файл (Litopys_ruskiy.fb2)Litopys_ruskiy.fb2633 Кб2020

23 За Любецьким синодиком, хрестильне ім'я Ізяслава було Пилип, ім'я жони його — Агафія (за Воскр., він загинув у бою. з татарами на річці Калці 31 травня 1223 р.); за цим же синодиком, друге ім'я Всеволода — Симеон, ім'я жони його — Єфимія.

24 Тобто, до 1206 p. Андрій II хотів зробити Данила, свого двоюрідного внука, спадкоємцем угорського престолу, одруживши зі своєю дочкою. Але 1206 p. в Андрія уже народився син Бела (у 1235—1270 pp. король Бела IV), і Марію (у шлюбі — Анну) 1221 p. видали за болгарського царя Івана II Асеня.

25 Альжбіт (Єлизавета), до чернецтва Кінека (Кінга, Кунегунда), яка померла 19 листопада 1231 p., незабаром (1234 p.) була канонізована як свята.

26 Тобто палатина (див. прим. З до 1205 p.).

27 Ігоревичі.

28 В Іп. «проидоша», у Хл. «поидоша». '

29 В Іп. хибно «оубоденъ», у Хл. «оубоде».

30 Руські війська, що мали допомагати Данилові й уграм.

31 Руські війська, що стояли на боці Романа Ігоревича.

32 Тут: київських.

33 В Іп., Хл. і Воскр. наведено імена трьох повішених князів. Але у Новг. І Всеволод Святославич Чермнин обурюється, що повішено двох його братів (троюрідних); отже, щось не зовсім ясно з Ростиславом, або, швидше, помилка в Новг. І.

34 Данила одвели в Угри, коли йому було лише п'ять років, і відтоді минуло ще неповних чотири.

35 Галицькі бояри сподівалися, що вони, маючи в руках малого Данила, будуть правити Галичем самі. Але Анна, в жилах якої текла кров візантійських імператорів та угорських королів (див. прим. 2 до 1202 p.), рішуче прагнула володарювати сама, і тому її вигнали.

36 В Іп. і Хл. помилково «шюмавиньскыи», «щюмавинскыи».

37В Іп. і Хл. хибно «авлhскыи», «явлеискіи».

38 Дружина Андрія II Гертруда належала до німецького княжого роду і привела з собою в Угри братів та інших родичів, загалом німців, які тут стали верховодити. Це викликало різкий спротив угорських бояр. Вони хотілі розправитися з самим Андрієм і обрати королем семи літнього Андрієвого сина Белу. Свого молодшого брата Бертольда, про якого мовиться, Гертруда зробила баном, воєводою, архієпископом; з 1218 p. і до смерті він був аквілейським патріархом.

39 Всеволод Святославич, який утретє сів у Києві навесні 1210 p. (див. прим. 1 до 1202 p.), князював тут десь до 15 липня 1212 p., коли втік од наступу Мстислава Мстиславича Удатного. За Новг. І, Мстислав вирушив із Новгорода на Київ 8 червня 1212р. (У Новг. І хибно 1214 p.), тобто в день свого патрона Феодора Стратилата. У Смоленську на нього чекав Мстислав Романович, син Романа Ростиславича. Оскільки під час походу об'єднані війська вели бої, вступили до Вишгорода, то до звичайних 25 днів путі з Новгорода до Києва треба додати ще тиждень-півтора. За Новг. І і Татіщевим, київський стіл тоді урочисто, в Софії, зайняв (вважаємо, 15 липня, в неділю, в день пам'яті Володимира Святославича) Мстислав Романович і війська негайно рушили на Чернігів. Князі держали його в облозі 12 днів, замирилися і розійшлися кожен до себе. За Воскр., Мстислав Романович чомусь нібито не відразу сів у Києві і Чернігів нібито був у облозі три тижні (тоді ж помер Всеволод Святославич), а після замирення у Києві ніби сів Інгвар Ярославич (жінка його невідома). Мстислав же Романович начебто спершу сидів у Вишгороді, а вже потім його посадили в Києві. Однак логіка подій підказує, що Інгвар сидів у Києві лише під час чернігівського походу, тобто десь із 17 (?) липня 1212 р. до кінця липня 1212 p., оберігаючи великокняжий стіл до повернення Мстислава Романовича, який знову сів у Києві в кінці липня 1212 p.; жінка Мстислава Романовича невідома.

40 В Іп. і Хл. «посадивъ»; треба, вважають, «повадивь».

41 В Іп. і Хл. помилково «Лhсътича и Пакослава», — це не дві особи, а одна.

42 Лешко Білий і Мстислав Мстиславич Удатний були двоюрідними братами: мати Лешка, друга жона Казимира II Справедливого, Олена Ростиславівна, була тіткою Мстислава Мстиславича (див. ще прим. 8 до 1202 p.).

43 В Іп. «hхати», у Хл. «оуехати».

44 Крім безіменних синів і дочок, що померли малими, в Лавр., німецьких та польських джерелах виступають три дочки Данила: Переяслава, жона Земовита І, сина Конрада І мазовецького (див. ще прим. 1 до 1204 p.); невідома на ім'я дочка, дружина князя Андрія Ярославича; Софія, жона німецького графа Генріха V Шварцбурзького (фон Шварцбург).

45 Де перебував Мстислав Мстиславич — невідомо; князі руські — київські.

46 Янець — це, очевидно, той Ян, що далі виступає як боярин-воєвода Олександра Всеволодовича; ворог Данила Романовича.

47 В Іп. і Хл. хибно «приhхаша».

48 Цього речення (як і дати) у Хл. нема.

49 В Іп. «Довъяловъ», у Хл. «Довьяловь»; у Єрмол. «Довятовъ».

50 Як вважають, литва і жмудь запропонували мир тому, Що в 1219 р., за даними датських джерел, датський король Вальдемар II Переможець рушив у великий похід на Естонію, загрожуючи й Литві.

51 Цього речення (як і дати) у Хл. нема

52 В Іп. і Хл. «потребити»; буквально — знищити, погубити.

53 Отже, дочка Судислава Бернатовича була жоною Філі.

54 Цього речення (як і дати) у Хл. нема.

55 Споруджений Ярославом Володимировичем Осмомислом головний собор Галича — Успенська церква був, за дослідженнями, одноверхим триапсидним храмом, із трьох боків його оточували криті галереї. На цих галереях Коломан і «созда градъ», тобто побудував укріплення типу заборол.

56 В Іп. хибно «ибо», у Хл. «ибо т».

57 В Іп. і Хл. «фаря», «фарh», — ідеться про арабських коней.

58 За Татіщевим, тоді в бою загинув Святослав Володимирович, син Володимира Мстиславича «мачушича» і невідомий з інших джерел (Ігор) Романович, син Романа Ростиславича.

59 Цього речення (як і дати) у Хл. нема.

60 Про це вже говорилося вище під 1217 p.

61 Єванг. від Матфія XXIV, 2; Єванг. від Марка XIII, 2; Єванг. від Луки XVIII. 24; XXI, 6.

62 Цього речення (як і дати) у Хл нема.

63 Ідеться про Святогорськин (Зимнянський) монастир коло города Володимира (Волинського).

64 У Хл. цього заголовка нема; в Іп. написано у виносці.

65 Очевидно, Всеволод (за актовими печатями, його хрестильне ім'я — Петро) жив тоді в Києві біля батька, великого князя київського Мстислава Романовича Старого; в Іп. виступають ще два його брати — Ізяслав та Ростислав Мстиславичі, у Новг. І — третій брат Святослав (за актовими печатями, його хрестильне ім'я — Симеон); з Лавр. відоме чернече ім'я його сестри — Огафії, жони Костянтина Всеволодовича.

66 В Іп. і Хл. хибно «придоша», «пріидоша»; треба — «поидоша».

67 В Іп. і Хл. «всянамъ», «всянам»; треба, очевидно, «всhмъ намъ»; тоді нібито виходить, що ці слова належать учасникові походу і саме чернігівцю, бо чернігівців він згадує попереду киян; переправлялися вони на правий берег Дніпра.

68 В Іп. і Хл. помилково «людии», «людей», треба — «лодии», «лодеи»; ймовірно, що з човнів було зроблено наплавного моста.

69 В Іп. і Хл. хибно «по Днїпроу»; тут ідеться про галичан, що оселилися на «вигоні», на середній течії Дністра.

70 В Іп. і Хл. хибно «Домамhричь», «Домамhлhч», — ці помилки є і далі.

71 Насправді Данилові було 22 роки.

72 За Лавр. і Никои., дочка Олега Святославича (за Любецьким синодиком — Георгія) Марина (від невідомої жони) була видана за Всеволода-Івана Костянтиновича, від якого мала сина Василія.

73 Друга кн. Царств XIV, 25.

74 За даними Лавр., Новг. І, Воскр., Густ. і за Татіщевим, під час битви на Калці загинули: великий князь київський Мстислав-Борис Романович і його зяті (одружені з його дочками) князь Андрій (невідомого походження) та князь дубровицький Олександр Глібович; князь чернігівський Мстислав (за Любецьким синодиком — Пантелеймон) Святославич і його син (Василько) (за Любецьким синодиком — Дмитрій; його жона—Мамелфа); князь канівський Святослав Рюрикович; князь шумський Святослав, очевидно, Інгваревич та його брат Ізяслав Інгваревич; князь теребовльський Ізяслав Володимирович; князь несвіжський Юрій (невідомий по-батькові; ця згадка свідчить, що Несвіж був центром удільного князівства-волості в Полоцькій землі; можливо, що Юрій був з роду Ізяслава Святополковича) та його син (Ярослав), князь неговорський. «А бояр та інших воїв, — додає Лавр., — многе-множество, і говорять так, що одних киян погибло в битві тій десять тисяч». При цьому деякі князі загинули не в бою. Оточені ворогами, вони здались на їхню присягу, що ті не вчинять їм ніякого зла, а випустять за викуп. Татаро-монгсяи ж, захопивши князів, поклали їх під дошки, а самі сіли на дошках обідати і подушили їх.

75 Тобто до города, побудованого Святополком Ізяславичем «на Вытечевh холму»; князь назвав його на свою честь «Святополчь город».

76 Чінгісхан помер власною смертю під час походу на тангутів.

77 В Іп. помилково «всаживаеть», у Хл. «сваживаеть».

78 Ак — білий (тюрк.); таз — чаша, таз (також анат.)

79 Отже, Мстислав Мстиславич був одружений з дочкою половецького хана Котяня.

80 В Іп. і Хл. хибно «Днhпръ», «Днhпроу».

81 Додано з Єрмол.

82 Буття IV, 11; «стогнучи і трясучись на землі» — апокрифічний додаток.

83 Булла папи Гонорія III на дозвіл шлюбу датована 27 січня 1222 p.; у 1221 p. наприкінці були, власне, заручини; ім'я Марії відоме з Густ., друге її ім'я (за угорськими джерелами) —   Олена.

84 Астрологи.

85 В Іп. і Хл. «по Лохти ходить»; має бути або «полохъ ти ходить», або «полохатии ходить».

86 В Іп. хибно «къ братоу», у Хл. «ко Богоу».

87 Як видно, Мстислав Німий помер близько 1225 p., князюючи в Луцьку; жона його невідома.

88 У Жидичинському монастирі (недалеко від Луцька) була церква Миколи Мирлікійського чудотворця, вельми поважаного на Русі святого. Природно, що на «зимового Миколу» (б грудня) сюди приїхав на прощу Данило Крем'янець. Вид на місце городища.

89 На угрів.

90 Королевича Андрія, який сидів у Галичі.

91 В Іп. «князя ихъ», у Хл. «князи ихъ».

92 Конфлікт Данила з Володимиром Рюриковичем і Михайлом Всеволодовичем виник, очевидно, з приводу Чорторийська, бо нижче говориться, що їхній родич Ростислав пінський (за дослідженнями — син Святополка Юрійовича від невідомої жони) підбив їх на війну проти Данила; жона Ростислава Святополковича теж невідома.

93 Володимир Рюрикович згадує епізод, який переказано у прим. 1 до 1201 p. Київський князь, — а ним Володимир став десь на початку червня 1223 p., після того, як 31 травня на Калці загинув Мстислав Романович, — побоювався, отже, Данила, на цей час уже могутнього володаря.

94 За німецькими джерелами, першою, очевидно, жоною поморського князя Святополка І Великого була Саломея, дочка Романа Мстиславича від Передслави Рюриківни.

95 В Іп. і Хл. хибно «Одовичемь», «Олговичем».

96 Владислав Одонич, син Одона, онук Мешка III Старого, убивши Лешка Білого, захопив Краків. Конрад I мазовецький після смерті брата теж претендував на великопольський стіл і в боротьбі за Краків проти Владислава III Старого (Тонконогого, сина Мешка III Старого), котрий перед цим розбив свого синівця Владислава Одонича, запросив на підмогу Данила й Василька.

97 В Іп. і Хл. хибно «Ветроу».

98 В Іп. «Пресноу», у Хл. «Прhсноу».

99 Села поблизу города Воротславля.

100 Ідеться про військо Конрада І мазовецького.

101 Журавель, пристрій для піднімання моста.

102 Це дата, за Лавр., весілля Всеволода-Дмитрія Юрійовича; він одружився тоді, за Воскр., з Мариною, дочкою великого князя київського Володимира Рюриковича.

103 В Іп., очевидно, хибно «испилися», у Хл. «исполнилися».

104 В Іп. хибно «Милославомъ», у Хл. «Мирославом».

105 Рчкс—грецька вимова латинського слова rex — цар, король; Бела IV тоді був співправителем Андрія II, свого батька.

Корисні матеріали:

Пошук на сайті: