Усна народна творчість та давня українська література

До бору, дружбонько, до бору До бору, дружбонько, до бору Та рубай же сосну здорову. Та рубай же її на заміт. Славне наше гіллечко на весь світ. Гільце-деревце

ЧИ Я В ЛУЗІ НЕ КАЛИНА БУЛА Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки

ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ «Лугом іду, коня веду, Розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Ой хоч сватай, хоч не сватай,

СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ «Світи, світи, місяченьку, Ще і ясная зоря. Куди… куди їдеш, від’їжджаєш, Мій миленький, со двора? Куди… куди їдеш, від’їжджаєш, Мій миленький, со двора?» «А я

ЗА ГОРОДОМ КАЧКИ ПЛИВУТЬ За городом качки пливуть, Каченята крячуть… Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть