Коли моя рука, то тиха, то лукава… – Микола Вінграновський

Коли моя рука, то тиха, то лукава,

В промінні сну торкнеться губ твоїх

І попливе по шиї і, небавом,

Зплеча на груди, із грудей до ніг …



Коли твоя рука, солодка, ніби слава,

Червонооким пальчиком майне

Влимонній тиші і коли мене

У темну глибину поверне темна слада



У білій лодії тоді ми пливемо

По водах любощів між берегами ночі:

І голоси у гніздах ластівочі

Стихають тихо … Золоте кермо



Заснулої хмарини понад полем,

І спить рука в руці, і на щоці

Краплина щастя, виказана болем,

До ранку світиться …

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар