Кохана – Микола Вінграновський

* * *



Кохана

ти не знаєш

що коли я приходжу від тебе

я засинаю

людиною

а просинаюся деревом

і вранці

шумлю у нашому подвір’ї

і сусіди дивуються

звідки

за ніч

виросло таке

дерево

Кохана

ти не знаєш

що коли я приходжу від тебе

я засинаю людиною

а просинаюся

хмарою

яка зачепилась

за середвіття двадцятого віку

і яка не знає

куди їй пливти

і все небо

дивується

що це в мене за хмара

яка не знає

куди їй пливти

адже вона знає ця моя хмара

що єдина вітчизна у неї

це я

небо

Кохана

ти не знаєш

що коли я приходжу від тебе

я засинаю Миколою

а просинаюся

поїздом

який везе під ракетними небесами

мільйони дівчат

таких

як ти

кохана.



1965.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар