Літній ранок – Микола Вінграновський

ЛІТНІЙ РАНОК



Джмелі спросоння — буц! —

лобами!

Попадали, ревуть в траві.

І задзвонили над джмелями

Дзвінки-дзвіночки лісові.



Повільне сонце на тумані

До проса випливло з води,

Де на пташинім щебетанні

Тинявся малино́вий дим.



Лиш сонях спав, хоча й не мусив,

І ось за те, аби він знав,

Важкий ячмінь медовим вусом

Бджолу за лапку лоскотав.



У картузах із парусини

Комбайн комбайнові гукав:

— То що ж косить?

Воно — все синє!

Де льон? Де небо? Де ріка?

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар