Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні

Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні

Остап Вишня — письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися.

У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача.

Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов’язкова присутність автора (у ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору.

Тематичний цикл усмішок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські тощо.

Тематика творів

• українське село у віковічних злиднях;

• доля інших народів;

• розвиток української культури;

• потяг неосвічених людей до нового життя;

• партійна ідеологія;

• проблеми розвитку національної мови;

• відродження національної гідності українського народу;

• природа як джерело краси й натхнення.

Особливості гумору Остапа Вишні

• багатства відтінків і барв комічного;

• по-народному соковита мова;

• своєрідно діалогізований виклад дії;

• мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми.

Висновок

Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий. Письменник був справжнім новатором, першим, хто прокладав шлях українській сатирі та гумору за нових умов, часто для цього жанру вкрай несприятливих, що й відбилося на життєвій і творчій долі майстра слова.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар