Марко Вовчок - Дев'ять братiв i десята сестриця Галя (сторінка 9)

Одного разу вона питає:

 

— Галю! Що теє — чи Дніпро шумить?

 

— Ні, мамо, Дніпро не шумить: зима —Дніпро під льодом.

 

— Галю, дерева шелестять?

 

— Ні, мамо, зима — дерева в інеї.

 

А тоді саме зима була, біла, люта, кріпка зима.

 

Довгенько лежала нездужа, не відмикаючи очей й не мовлячи слова, та усе біліла, та усе слабіла. І ледве чутно

 

знов поспитала:

 

— Галю, Дніпро ж бо не шумить—я не чую... шумить чи ні?

 

— Ні, мамо.

 

— Так це дерева шелестять?

 

— Ні, мамо.

 

Удова піднеслася, наче в силу ввібралася.

 

— Галю, я чую, я чую! Відчиняй хутенько двері! Стрічай хутко! Ось вони!—та й разом, стративши останню міць, упала удова й очі затулила. Припадала до неї Галя й кликала, та вона не відкликнулася й очі її вже навіки склепилися.

 

Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна, самотненька у своїй хатці на зеленій луці.

 

IV

 

Прожила Галя такеньки цілу зиму холодную, сидячи вечорами під скосяним віконечком, дивлячись на луку у сніговій пелені, білій та гладенькій, без шляхів, без слідів округи, окрім тієї стежки, що попоходила сама Галя, ходячи на роботу.

 

Часом Галя заспіває пісеньку яку-небудь, що перейняла, роблячи з іншими веселими дівчатами вкупі. Заспіває Галя пісеньку й довгенько співає, підперши втомленою рученькою свою самотненьку голівоньку. Часом їй здавалося, що от хтось зазирнув у її віконце, от-от хтось пробіг мимо, от-от хтось стукнув, — се або місяць вирина з оболока, або вільний вітер пронесеться лукою, або мороз ударить. І Галя почала дожидати самотніми вечорами, коли місяць зазирне у віконце, вітер пробіжить мимо хатки або мороз постукає, і звикла дожидати сеє й приймати, наче гостей дорогих та любих.

 

І такеньки проминула уся зима, а за зимою весна прийшла теплая, свіжая, квітуща... Лука зазеленіла, груша з зломленою верховиною біля хатки вбралася у листву й почала тихенько шелестіти ранками, як ранковий вітрець повівав, і зашумів гай по горах округи, і засинівсь І розливсь Дніпро й далеко заточивсь у луку розливним затоком, і налетіли птахи з теплих країн, заспівали й защебетали.

 

Одного вечора весіннього сиділа собі Галя коло віконечка у своїй хатці й співала. Вона була раденька, що весна настала тепла з квітками та з пахучими зіллями, і для того вона голосніш і веселіш того вечора співала. Коли разом щось мигонуло проти віконця; Галя глянула на небо—на небі мріли зорі ледвенько, —знов щось мигонуло та й заступило вже віконце. Галя побачила чоловіка, стрепенулася, злякалася і дивилася на його цілими очима.

 

Проти неї стояв молодий і хороший козак. Стояв і питав:

 

— Дівчино, чи тією доріжкою у місто зійти?

 

— Тією самою, —одказала Галя йому.

 

— І добре! — промовив козак.

 

Так хоч було «добре», однак же він ще стояв під Галиним віконечком і то на неї задивлявсь, то знов у хатинку зазирав. Галин переляк минув, та серденько билося від диву та від несподіваного, негаданого того...

 

— І я просто-таки цією стежкою потраплю до міста? — спитав знов козак, постоявши.

 

— Просто втрапите.

 

Розпитавсь козак і про те, що просто втрапить у місто, а все ще його ноги не несли від Галипого віконця.

 

— Чи не буде ваша ласка дати мені водички іспити? —

 

попрохав козак.

 

— Зараз, — одказує Галя й зараз дала йому водички

 

у віконечко.

 

Козак іспив водички.

 

— Спасибі, дівчино, — каже, — яка вода славна! Це з

 

Дніпра берете?

 

— Ні, з криниці.

 

— А де ж тут у вас криниця?

 

І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю.

 

— Далеко, на луці, он там під горою геть, — показувала йому Галя.

 

— Чудова в вас лука цяя: і Дніпро шумить, і дерева округи, і гори — свіжо, благодатно! Хороше, мабуть, вам тут жити?

 

Галі й самій разом чогось здалося, що тут і управду життя таке, що й не прирівняти його до іншого, й Галя одказала козакові.

 

— О, жити тут славно!

 

— А до міста чи ви частенько ходите? — спитав козак.

 

— Щодня ходжу.

 

— Щодня? На роботу, чи що?

 

— Еге, на поденщину.

 

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Marko_vovchok_dev_yat_brativ_i_desyata_sestricya_galya.docx)Marko_vovchok_dev_yat_brativ_i_desyata_sestricya_galya.docx72 Кб1780
Скачать этот файл (Marko_vovchok_dev_yat_brativ_i_desyata_sestricya_galya.fb2)Marko_vovchok_dev_yat_brativ_i_desyata_sestricya_galya.fb2128 Кб1738

Пошук на сайті: