Марко Вовчок
Справжнє ім’я – Марія Вілінська
(1833-1907)
Народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї.
Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові.
В салоні тітки К. П. Мардовіної в Орлі познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Маркевичем.
Проживаючи в 1851 — 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині вивчила життя, культуру, мову українського народу.
Пізніше у Петербурзі у 1859 вона вже як автор збірки «Народні оповідання» потрапляє в коло видатних літераторів.
У 1859 — 1867 рр. перебуває за кордоном, де знайомиться з видатними людьми.
Після повернення з-за кордону зближується з видавцями «Отечественных записок», веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади.
У 1867 — 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста.
Виступає Марко Вовчок і як критик, редактор петербурзького журналу „Переводы лучших иностранных писателей“.
24 травня 1870-го року Марко Вовчок підписала контракт з петербурзьким видавцем Звонарьовим про укладання нею та редагування ілюстрованого місячника „Переводы лучших иностранных писателей“.
Скликаний третейський суд з 19 літераторів визнав Вовчок винною у плагіаті.
Після цього випадку, який осоромив письменницю, вона переїхала жити в глушину — в маєток своїх знайомих у Тверській губернії.
Померла 28 липня 1907 р.
Твори:
- дві книги „Народних оповідань“ (1857 — перший том, 1862 — другий том)
- соціальна повість „Інститутка“ (1859–1861)
- „Чари“
- „Максим Гримач“
- „Данило Гурч“
- „Кармелюк“
- „Дев’ять братів і десята сестриця Галя“
- „Невільничка“
- „Гайдамаки“
- „Сава Чалий“
- „Три долі“
- „Павло Чорнокрил“
- „Сестра“
- „Дяк“
- збірка російською мовою „Рассказы из русского народного быта“
- „Тюлевая баба“
- „Записки причетника“
- близько ста перекладів і двохсот книг
Мне более менее помогло на уроке