Бiблiйнi пригоди на небi i на землi - Юрiй Ячейкiн (сторінка 7)

Хам. Доз­воль­те поз­най­оми­ти збо­ри з де­яки­ми на­уко­вими пiдра­хун­ка­ми. Тiль­ки ссавцiв на землi iснус близь­ко 3500 видiв. До­дай­те до них ще 8600 видiв пер­на­тих, пiдкинь­те до за­галь­ноу циф­ро­воу ку­пи 5500 видiв реп­тилiй та амфiбiй, на­сип­те ту­ди ж 750 000 видiв рiзних ко­мах i 300.000 па­вуко­подiбних, под­вой­те усi циф­ри, i ви ма­тиме­те 1.595.200 па­сажирiв. А я не ра­хував ще чле­нис­то­ногих, мо­люскiв, хро­бакiв, сли­макiв та iнших ниж­чих без­хре­бет­них! Та на них усiх цiлоу ес­кадри ков­чегiв за вiдо­мими вам га­бари­тами бу­де за­мало! рди­на втiха у то­му, що нам не тре­ба су­шити го­лову над ри­бами: зем­ля i так пе­рет­во­рить­ся на суцiль­ний ак­варiум...

Го­лоси. Не­погрiши­мий по­милив­ся! Тре­ба не­гай­но сповiсти­ти Все­милос­ти­вого! Хай пiдка­же нам Най­мудрiший!

Хам. Бать­ку i бра­ти! Та хiба Не­погрiши­мий виз­нас своу прикрi по­мил­ки? Таж вiн виз­нас ли­ше од­ностай­не схва­лен­ня! Ну, прий­де до Бо­жоу Кан­це­лярiу наш на­уко­во об­грун­то­ваний за­пит, то й що? Нев­же ви вва­жас­те, що з на­шого гро­му та дощ бу­де? Аж смiшно! Ось що бу­де: бог-отець кив­не на бо­га-си­на, мов­ляв, той роз­зя­ва. Бог-син зви­нува­тить в огрiхах бо­га-ду­ха свя­того. А той зно­ву при­пише усi про­рахун­ки бо­говi-от­цю. I ко­ло зам­кнеть­ся! Ми тiль­ки да­рем­но згас­мо час у цiй зне­особ­ленiй не­веселiй ка­руселi.

Ной (по­нуро). До чо­го ти ве­деш, си­ну мiй?

Хам. Ось до чо­го. Пер­ше: мiря­ти мо­уми лiктя­ми. Дру­ге: уся­ких тварiв, су­щих в рiдинi або во­доп­лавних, з ра­хункiв ски­дас­мо i за борт ки­дас­мо. Третс: тва­рин-гiгантiв, бiль­ших за сло­на, спи­шемо у до­потопнi, щоб май­бутнi па­ле­он­то­логи на хлiб ма­ли. Iнак­ше - нiяк! У од­но­го дип­ло­дока че­рево та­ке, що наш ков­чег... Як­що спа­де ще якась пут­ня дум­ка, вне­семо у ге­нераль­ний план ева­ку­ацiу в ро­бочо­му по­ряд­ку. Ото й усе!

Про­позицiу синiв Нос­вих бу­ли пос­тавленi на тас­мне го­лосу­ван­ня. Бю­летенi ки­дали у мiсткий дзь­об пелiка­на. Пiсля пiдра­хун­ку го­лосiв з'ясу­вало­ся: за про­позицiю Ха­ма бу­ло по­дано 2 (два) го­лоси, про­ти - I (один), ут­ри­мав­ся I (один). Та­ким чи­ном, пе­реваж­ною бiльшiстю го­лосiв бу­ли ух­ва­ленi про­позицiу Ха­ма.

5. НА­РОД­ЖЕННЯ МIФА ПРО ЛАБIРИНТ

Ста­тис­ти­ки пiдра­хува­ли, що в се­реднь­ому лю­дина ро­бить за день двад­цять ти­сяч крокiв. Але навiть су­час­не Цен­траль­не ста­тис­тичне уп­равлiння не мас жод­них циф­ро­вих да­них про те, скiль­ки крокiв ро­бить лю­дина, як­що во­на, примiром, про­сить доз­во­лу бу­дин­ко­вого уп­равлiння пос­та­вити у сво­уй квар­тирi тим­ча­сову пе­рего­род­ку. Пер­ша i ос­тання спро­ба розв'яза­ти цю тас­мни­цю бу­ла зроб­ле­на ще в до­потопнi ча­си.

Щоб пiдра­хува­ти отi кро­ки, один пра­давнiй облiко­вець на­важив­ся на вiдчай­душ­ний крок.

Цей смiли­вий дослiдник з пись­мо­вим про­хан­ням ку­болiктя дров в однiй руцi та рахiвни­цею в другiй хо­роб­ро ки­нув­ся в iсрархiчнi хащi ви­роб­ни­чоу па­рафiу "Го­лов­ко­лода­пос­тач­збут" (ско­роче­но - "Ко­лода").

Тиж­день про ге­роя не бу­ло нi слу­ху нi ду­ху. Але й­ого ще че­кали з тру­довою пе­ремо­гою.

Ще че­рез тиж­день вiдчай­душ­но­го дослiдни­ка звiль­ни­ли з ро­боти за про­гул.

Че­рез мiсяць у ча­сописi "Не­бес­ний кур'ср" з'яви­лася об'ява: "Шу­кас­мо си­на, чо­ловiка i бать­ка".

Най­манi ро­диною жер­тви ста­тис­тичноу на­уки при­ватнi по­шуку­вачi зби­лися з нiг...

Нес­подiва­но з "Ко­лоди" вiдря­дили термiно­вого гiнця по "швид­ку до­помо­гу". По­шири­лися чут­ки, нiби який­сь над­то враз­ли­вий вiдвiду­вач з'ухав з глуз­ду i те­пер ло­мить­ся в усi келiу, хоч на кожнiй с таб­личка: "ПРИЙ­ОМУ НЕ­МА!".

А як­що ць­ому пси­ховi, що по­чувас се­бе на волi, пот­рапляс до рук хтось з па­рафiяль­них го­лов­ко­лод­никiв, вiн штем­пе­люс ух кра­деною пе­чат­кою. Отець-кад­ро­вик од­ра­зу вiдре­агу­вав на­казом:

"ОСIБ З ПЕ­ЧАТ­КОЮ ВВА­ЖАТИ НЕДIЙ­СНИ­МИ".

Пе­ред "Го­лов­постач­збу­том" швид­ко рiс на­товп ву­лич­них га­воловiв. Бать­ко мiста про всяк ви­падок пiдняв на спо­лох дру­жину. Ву­лиця­ми по­суну­ли наг­ля­дачi на брон­то­зав­рах. За по­ряд­ком спос­терiга­ли й з пте­родак­тилiв.

Один на­жаха­ний ко­лод­ник, що пот­ра­пив до "недiй­сних", схвиль­ова­но дiлив­ся ос­таннь­ою но­виною, не до­бира­ючи з пе­реля­ку пош­ти­вих до звер­хникiв слiв:

- На­шу го­лов­ну ко­лоду псих зак­линцю­вав у две­рях i за­раз на­магасть­ся про­бити­ся дiрко­колом. Ве­рещить на всю гу­бу, мов сви­ня не­дорiза­на...

Iнший свiдок по­вагом оповiдав:

- А ще ранiше той псих пiдшив жри­цю з пе­ред­по­кою до фолiан­та з вхiдни­ми та вихiдни­ми па­пера­ми. Вiд не­щас­ноу дiвчи­ни по­од­верта­лися всi уу за­лицяль­ни­ки. То во­ни обiця­ли но­сити уу на ру­ках, а те­пер то­го фолiан­та й з мiсця зру­шити не мо­жуть. Сла­баки!..

Ко­рот­ко ка­жучи, весь на­товп з непiдроб­ною цiкавiстю че­кав з'яв­лення пси­ха на­родовi.

На­рештi вiн з'явив­ся в ото­ченнi два­над­ця­ти ду­жих при­бор­ку­вачiв.

Й­ого нес­ли на ру­ках.

Псих, роз­ма­ху­ючи Ве­ликою Круг­лою Пе­чат­кою, звер­нувся до при­сутнiх га­воловiв з по­лум'яним зак­ли­ком:

- Я всев­ладний Па­раг­раф Пер­ший! На колiна, вiрнопiдданi па­раг­ра­фи! Бо всiх ки­ну за гра­фи!

Чи вар­то оповiда­ти, що це був за­гад­ко­во зник­лий i по­шуку­ваний вiдчай­ду­ха-облiко­вець?

Пiзнiше цю ле­ген­дарну подiю так дов­го пе­ре­оповiда­ли i з та­кими ней­мовiрни­ми под­ро­биця­ми, що во­на пе­рет­во­рила­ся в мiф про страхiтли­вий лабiринт, де вхiд с, а ви­ходу не­ма, i де в пох­му­рих за­капел­ках ни­кас мо­торош­ний, кро­восос­ний Монстр. I що­року те стра­ховись­ко ви­магас все но­вих жертв...

А кро­ки се­реднь­ого про­хача так i ли­шили­ся не об­численi: нi в ко­го iз ста­тис­тикiв нес­та­ло вiдва­ги, щоб пiти по слiдах ге­роя.

Це зро­бив ста­рий Ной.

Але вiн, на жаль, не був облiков­цем.

6. ХОДIННЯ НОЯ ПО МУ­КАХ

Прав­ду ка­жучи, Носвi стра­шен­но по­тала­нило: в па­рафiу "Го­лов­ко­лода­пос­тач­збу­ту" са­ме був ого­лоше­ний Тиж­день бо­роть­би з тя­гани­ною.

Кож­но­го бадь­ори­ли i на­диха­ли гас­ла:

ДIЙ ЗА ПРА­ВИЛОМ: ЗАЙ­ШОВ I ОД­РА­ЗУ ВИЙ­ШОВ!

КОЖНIЙ СПРАВI - ОД­НУ ХВИ­ЛИНУ!

ПАМ'ЯТАЙ: ЩОБ СКА­ЗАТИ "НI", ПОТРIБНА ЛИ­ШЕ МИТЬ!

ЛАС­КА­ВО ПРО­СИМО!

I справдi. Тиж­день бо­роть­би з тя­гани­ною був у роз­палi.

В асор­ти­ментнiй келiу Ноя зустрiли по-дiло­вому:

- Вам чо­го?

- Де­рево го­фер для будiвниц­тва ков­че­гу.

- Верф у вас с?

- А що це та­ке?

- А я звiдки знаю?

- Чо­го ж пи­тас­те?

- Про верф у ва­шому про­ектi ска­зано.

- То що ж менi ро­бити?

- Спо­чат­ку зайдiть з ва­шим за­мов­ленням у конс­трук­торсь­ке бю­ро за тех­но­логiчни­ми роз­ра­хун­ка­ми.

У бю­ро Ноя зустрiли по-дiло­вому:

- Ков­чег? 300 на 150 на ЗО? Цiка­ва iдея... Ста­пелi збу­дува­ли?

- А що це та­ке?

- А ми звiдки знас­мо?

- А що ж менi ро­бити?

- Зайдiть з ва­шим за­мов­ленням до пла­новикiв. Не­хай спо­чат­ку iдею зап­ла­ну­ють. По­за пла­ном нiяка iдея не пiде...

У пла­новiй келiу Ноя зустрiли по-дiло­вому:

- Ков­че­гобудiвник? Ду­же пер­спек­тивна про­фесiя! Мож­на ска­зати прес­тижна! Обов'яз­ко­во слiд пос­та­вити ков­чег на рей­ки залiзно­го графiка! Але ми пла­нус­мо на твердiй ма­терiальнiй ос­новi. А де ос­но­ва? Вказiвка с ма­терiаль­но­го за­без­пе­чен­ня не­ма. Вiдтак вам ли­шасть­ся од­не - зай­ти до пос­та­чаль­никiв.

У келiу пос­та­чан­ня Ноя зустрiли по-дiло­вому:

- Що вас цiка­вить?

- Де­рево го­фер для будiвниц­тва ков­че­га.

- Смiли­вий за­дум! Але спо­чат­ку зайдiть до келiу збу­ту - хай да­дуть зго­ду!

У келiу збу­ту Ноя зустрiли по-дiло­вому:

- Вам чо­го?

- Зго­ду для келiу пос­та­чан­ня.

- Назвiть ар­ти­кул!

- Який ще ар­ти­кул?

- А менi звiдки зна­ти, який вам потрiбен ар­ти­кул? Ми бу­дус­мо чи ви?

- Та менi не ар­ти­кул, а дiло­ву де­реви­ну - де­рево го­фер для будiвниц­тва ков­че­га.

- Нев­же ви га­дас­те, що я всi де­рева пам'ятаю? З .ме­не за­досить знан­ня ар­ти­кулiв! Отож, зайдiть до келiу но­мен­кла­тури i там за­питай­те про ар­ти­кул.

У келiу но­мен­кла­тури Ноя зустрiли по-дiло­вому:

- Чо­го вам тут тре­ба?

- Ар­ти­кул для келiу збу­ту.

- А ум навiщо?

- Щоб да­ти зго­ду для келiу пос­та­чан­ня.

- Та ви нас не зап­лу­туй­те! Кажiть пря­мо: що вам потрiбно?

- Ар­ти­кул!

- Та який ар­ти­кул?

- Де­рева го­фер згiдно з вказiвкою Все­вишнь­ого про будiвниц­тво ков­че­га.

- Здурiти з ва­ми мож­на! Та­кого ар­ти­кула не­ма! I де­рево го­фер не iснус! Хо­дять тут усiлякi...

- Але за про­ек­том Все­вишнь­ого...

- Ми вам людсь­кою мо­вою ка­жемо: Все­вишнiй за тiсю штурмiвщи­ною за­був де­рево го­фер сот­во­рити! По ва­лу вiн план та­ки дав, а от по но­мен­кла­турi не до­дав...

- Не мо­же ць­ого бу­ти!

- Ха, не мо­же бу­ти! Та вiн навiть на­ших пра­щурiв сот­во­рив не­ком­плектноу Доб­ре, що вчас­но сха­менув­ся. А то до­вело­ся б вам те­пер до мавп звер­та­тися...

- Що ж менi ро­бити?

- Вам, дiду, слiд за­мови­ти ре­аль­ний будiвель­ний ма­терiал. По­радь­те­ся у келiу пром­будма­терiалiв.

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.docx)Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.docx311 Кб2167
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.fb2)Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.fb2491 Кб2436

Пошук на сайті: