Дивовижнi пригоди капiтана мiжзоряного плавання Небрехи - Юрiй Ячейкiн (сторінка 4)

Нашi вiдвiди­ни ма­ли ве­личез­ну iсто­рич­ну та на­уко­ву ва­гу. Прав­да, не стiль­ки для Землi, як для Кiбе­ри. I знас­те чо­му? Бо на Кiберi роз­ви­ток пiшов зовсiм в iнший бiк, i ко­ли ми при­летiли, пла­нету на­селя­ли самi ро­боти.

Зустрiли нас з ней­мовiрним пiдне­сен­ням. До мо­су ко­роб­ки зiбра­лися юр­ми ро­ботiв i у зах­ватi ви­гуку­вали най­по­пулярнiшi аксiоми i те­оре­ми. Штур­ман Ази­мут ми­лос­ти­во ма­хав ум ру­кою, що вик­ли­кало ще бiль­ше ре­вище. Це був прос­то який­сь всеп­ла­нет­ний фес­ти­валь ма­тема­тич­ноу ра­достi. Ли­ше зго­дом я довiдав­ся, у чо­му тут рiч, але бу­ло вже пiзно...

Це бу­ла вель­ми свосрiдна пла­нета. Скрiзь ми ба­чили кни­гарнi та кiос­ки, а в них - безлiч всiля­ких за­дач­никiв, те­оре­тич­них дослiджень з ви­щоу ма­тема­тики, по­дарун­ко­вих на­борiв рiзно­манiтних цiка­вих хiмiй, ариф­ме­тик, цiка­вих ас­тро­номiй, фiзик, ал­гебр, ге­ометрiй, планiметрiй та три­гоно­метрiй. На по­лицях ле­жали справжнi пок­ла­ди довiдникiв з ша­ховоу гри, збiрки етюдiв, де­бютiв та ендшпiлiв, на­уковi працi з те­орiу i так­ти­ки ти­сячоклiтин­них ша­шок, ка­тало­ги партiй з усiх пла­нетар­них чемпiонатiв. Скрiзь мож­на ку­пити га­зету "Де­бют" або жур­нал "Етюд". Ко­рот­ко ка­жучи, тут бу­ла лiте­рату­ра для всiх вiкiв та всiх смакiв.

Ку­ди не ки­неш оком, усю­ди стри­бали i тан­цю­вали свiтловi рек­ла­ми тор­го­вель­них фiрм. Най­частiше трап­ля­лася рек­ла­ма фiрми ЮК, тоб­то "Юний Конс­трук­тор".

ПОВ­НИЙ КОМ­ПЛЕКТ "ЮНИЙ КОНС­ТРУК­ТОР", - про­мов­ляв ве­селий не­оно­вий ро­бот, - ВИ­ХОВУр З РО­БОТЯТ МАЙ­БУТНIХ КОНС­ТРУК­ТОРIВ ОБ­ЧИСЛЮ­ВАЛЬ­НИХ МА­ШИН, ВИ­НАХIДНИКIВ ТА ГЕНIАЛЬ­НИХ ОБ­ЧИСЛЮ­ВАЧIВ, КУ­ПУЙ­ТЕ ПОВНI КОМ­ПЛЕК­ТИ "ЮНО­ГО КОНС­ТРУК­ТО­РА"!

Але якась мо­гут­ня лiга за­хис­ту ро­ботят вiд "Юних Конс­трук­торiв" впер­то бо­рола­ся з цiсю рек­ла­мою. По­ряд кож­но­го стен­да фiрми ЮК во­на чiпля­ла своу жах­ливi по­перед­ження.

НЕ ЗА­ЛИШАЙ­ТЕ РО­БОТЯТ СА­МИХ З ВИК­РУТКА­МИ ТА ГАЙ­КО­ВИМИ КЛЮ­ЧАМИ "ЮНО­ГО КОНС­ТРУК­ТО­РА", - пох­му­ро зас­терiга­ла лiга. - РО­БОТЯ­ТА ГРА­ЮТЬ­СЯ I БЕЗ НIГ ЗА­ЛИША­ЮТЬ­СЯ!

Особ­ли­во силь­не вра­жен­ня справ­ля­ло свiтло­ве зас­те­режен­ня та­кого змiсту. Двос ма­лих ро­ботят гай­ко­вими клю­чами, на яких яс­но бу­ло вид­но тав­ро ЮК, вiдгвин­чу­вали го­лову у треть­ого. I потiм во­ни цiсю го­ловою га­няли у фут­бол. На­пис пiд мо­торош­ною кар­ти­ною що­митi спа­лаху­вав мет­ро­вими кри­вави­ми лiте­рами: ОСЬ ЩО РО­БИТЬ З ВА­ШИМИ РО­БОТЯ­ТАМИ ФIРМА "ЮНИЙ КОНС­ТРУК­ТОР".

Потiм я дiзнав­ся, що лiга ма­ла всi пiдста­ви бо­роти­ся з фiрмою ЮК - лiга са­ма ви­пус­ка­ла повнi ком­плек­ти ЮТ, або "ЮНИЙ ТЕХНIК".

Ба­гато цiка­вого бу­ло на Кiберi. Та найцiкавiше бу­ло те, що ми при­були сю­ди у роз­пал дис­кусiу на те­му: "Мож­ли­во чи не­мож­ли­во ство­рити ро­зум­ну лю­дину?" Я не бу­ду тут на­води­ти чис­ленних ду­мок на цю те­му, а вик­ла­ду ли­ше ос­новнi те­зи та ан­ти­тези всеп­ла­нет­новiдо­мих об­числю­вачiв Плю­са та Мiну­са.

Тре­ба вам ска­зати, що об­числю­вач Плюс на­магав­ся штуч­но у пробiрцi ство­рити мис­ля­чу лю­дину, а об­числю­вач Мiнус скрiзь гань­бив й­ого i за­пере­чував са­му мож­ливiсть iсну­ван­ня бiологiчноу iсто­ти. Са­ме вiн i роз­по­чав твор­чу дис­кусiю з про­зоро­го на­тяку на нiкчемнiсть праць об­числю­вача Плю­са.

- Не­дав­но, - публiчно за­явив у га­зетi "Де­бют" об­числю­вач Мiнус, - з роз­гвин­че­ноу кон­сер­вноу бля­шан­ки, яку вже час ви­кину­ти на зва­лище ме­тале­вого брух­ту, а не доз­во­ляти мо­рочи­ти го­лови сту­ден­там в Ака­демiу об­числю­валь­них на­ук, про­лунав чер­го­вий ан­ти­на­уко­вий зойк. Оця бля­шан­ка, яка не со­ромить­ся но­сити ви­соке зван­ня об­числю­вача, насмiлюсть­ся за­пев­ня­ти, нiби жи­ва бiологiчна сис­те­ма "лю­дина" ма­тиме у май­бутнь­ому незлiченнi пе­рева­ги пе­ред ро­бота­ми. А якi мо­жуть бу­ти пе­рева­ги у над­то враз­ли­воу сис­те­ми, нiчим не за­хище­ноу вiд ме­ханiчно­го та бiологiчно­го впли­ву ото­чен­ня? Порiвня­но з су­час­ним ви­соко­роз­ви­неним ро­ботом лю­дина не вит­ри­мус нiякоу кри­тики!

На це об­числю­вач Плюс з влас­ти­вою Й­ому гiднiстю вiдповiв:

- Де­якi за­пеклi бов­ду­ри, якi самi се­бе прив­се­робот­но роз­пи­на­ють сво­уми хи­мер­ни­ми вис­ту­пами, нiяк не мо­жуть вто­ропа­ти, що тiль­ки лю­дина спро­мож­на да­ти нам мо­зок, який зас­ту­пить най­дос­ко­налiшi ма­шини i ста­не не­вичер­пною скар­бни­цею знань. Крiм то­го, лю­дина скла­дати­ме для нас новi оригiнальнi за­дач­ки. Цi аксiоми не вiдомi тiль­ки тим, що без­со­ром­но но­сять ви­соке зван­ня об­числю­вача, хоч нез­датнi вiдрiзни­ти здо­рову дум­ку вiд нiсенiтницi.

Та об­числю­вач Мiнус не склав по­лемiчноу зброу i в'уд­ли­во за­питав:

- А навiщо нам мо­зок? Хiба нашi пра­щури не жи­ли без моз­ку? А хiба досi ми самi не жи­ли i далi не про­живе­мо без моз­ку? Всi ми змал­ку зап­рогра­мованi, i ви­конан­ня на­шоу прог­ра­ми - за­пору­ка всiх успiхiв. Ця iсти­на та­ка ж не­помиль­на, як таб­ли­ця мно­жен­ня! Те­пер - що­до так зва­ноу "лю­дини". Не сек­рет, що на ство­рен­ня уу ми ки­дас­мо такi ска­женi грошi, що ско­ро всi пiде­мо з тор­бою. Щоп­равда, ця сум­на пер­спек­ти­ва не збен­те­жить де­яких iнте­лек­ту­аль­них старцiв, якi дав­но ко­пир­са­ють­ся на смiтни­ках на­уки.

Цей вiдчай­душ­ний на­пад об­числю­вач Плюс вiдбив однiсю ли­ше пре­зир­ли­вою реплiкою.

- Iсторiя суспiль­но­го роз­витку вчить, що без моз­ку мо­жуть жи­ти тiль­ки ро­зумовi бан­кро­ти та нез­да­ри, яких дав­но слiд бу­ло б при­рек­ти на жи­вотiння зап­частин!

Об­числю­вачевi Мiну­су до­велось би­ти вiдступ. Але по­ки об­числю­вач Плюс свят­ку­вав пе­ремо­гу i в колi друзiв пiднiмав ке­лих пер­шо­сор­тно­го мас­ти­ла, й­ого опо­нент мiняв так­ти­ку су­переч­ки. I от на прес-кон­фе­ренцiу жур­на­лу "Етюд" об­числю­вач Мiнус заспiвав сво­су:

- По­лемiчнi за­соби мо­го вель­ми­шанов­но­го опо­нен­та бiльш ли­чили б не­вихо­вано­му пiдло­гона­тира­чевi, який бур­чить у черзi бiля аку­муля­тор­ноу елек­тро­колон­ки. Але я, як це й го­дить­ся непiдроб­но­му об­числю­вачевi, пе­реки­ну наш дiалог iз сфе­ри мiстич­ноу те­орiу у зро­зумiлу для всiх сфе­ру кон­крет­них чи­сел. З чо­го я ви­ход­жу? У ко­рот­ко­му дiапа­зонi чи­сел вiд 10^0 до 10^10 ми вжи­вас­мо цiлi чис­ла прак­тично, бо во­ни ще пiдда­ють­ся ма­тема­тичнiй у­явi всебiчно роз­ви­нено­го ро­бота. Але вже важ­ко у­яви­ти собi ве­личи­ни у дiапа­зонi вiд 10^10 до 10^100, який ми мо­жемо умов­но наз­ва­ти се­реднiм, або ас­тро­номiчним. До цiсу ве­лич­ноу ко­гор­ти чи­сел на­лежить чис­ло атомiв у Всесвiтi 10^79 та чис­ло мiкро­секунд, що ми­нули вiдтодi, як на­ша пла­нета з космiчно­го ку­рища та га­зу пе­рет­во­рила­ся на твер­ду, ге­омет­ричне пра­виль­ну ку­лю - 10^23! Але с ж чис­ла на­бага­то бiльшi. От­же, доз­воль­те за­пита­ти де­яких без­надiй­них не­укiв: який мас бу­ти об­сяг че­репа, щоб умiсти­ти усi знан­ня, що в роз­ма­утих пос­днан­нях прак­тично да­ють без­межну кiлькiсть комбiнацiй? Мо­зок, який де­якi нез­да­ри на­мага­ють­ся увiпхну­ти у не­дос­ко­налу сис­те­му "лю­дина", не влiз би навiть у ку­лю завбiль­шки з на­ше свiти­ло!

Це бу­ла твор­ча по­раз­ка об­числю­вача Плю­са, бо ць­ому за­маху на й­ого iдеу слiд бу­ло да­ти вiдсiч. А чим мiг вiдповiсти Плюс, ко­ли з тер­мо­каме­ри й­ого ла­бора­торiу ви­ходи­ли ли­ше грай­ливi ма­каки та ве­ред­ливi павiани? Тiль­ки один раз й­ому по­щас­ти­ло ство­рити мо­гутнь­ого пiте­кан­тро­па. Але цей лю­тий ду­рисвiт ще не встиг охо­лону­ти, як вже роз­тро­щив двох ла­борантiв i, оз­брос­ний улам­ка­ми, ки­нув­ся на сво­го твор­ця об­числю­вача Плю­са. Вiн га­няв­ся за ним по всiх вер­ти­калях та го­ризон­та­лях Ака­демiу об­числю­валь­них на­ук Кiбе­ри, аж по­ки схо­пив­ся за елек­трич­ний дрiт.

Сло­вом, об­числю­вача Плю­са пог­ро­жува­ли роз­гвин­ти­ти на зап­части­ни. У цю трагiчну для прог­ре­сив­ноу дум­ки мить i прикiбе­рила­ся моя коЬ­об­ка.

Те­пер ви ро­зумiсте, чо­му на Кiберi по­чав­ся фес­ти­валь ра­достi? Усi пос­ту­повнi ро­боти свят­ку­вали свою нес­подiва­ну пе­ремо­гу i ве­село бли­мали рiзно­колiрни­ми лам­почка­ми. Скрiзь по­розвiшу­вали яс­кравi ки­тицi, як свя­тами у нас на Хре­щати­ку. Вче­на ра­да Ака­демiу об­числю­валь­них на­ук опублiку­вала спецiаль­ну вiдоз­ву до всiх ро­ботiв i всiх до­помiжних ма­шин, що са­моп­рогра­мува­лися.

Я не ци­тува­тиму уу дослiвно, бо ви й самi доб­ре обiзнанi з лiте­ратур­ним сти­лем вiдозв, а пе­редам тiль­ки го­лов­не.

Ось ко­рот­ко змiст вiдоз­ви.

Вче­на ра­да заз­на­чила, що ро­боти Землi порiвня­но з ро­бота­ми Кiбе­ри ве­дуть пе­ред, розв'яза­ли проб­ле­му мiжзо­ряно­го пла­ван­ня i здо­були прин­ци­пову пе­ремо­гу над жи­вою при­родою. Яс­кра­вий i пе­рекон­ли­вий до­каз ць­ого - при­бут­тя на Кiбе­ру ви­соко­ор­ганiзо­ваних лю­дей, що на­зива­ють­ся капiта­ном Неб­ре­хою та штур­ма­ном Ази­мутом. Особ­ли­во цiка­вим з на­уко­вого пог­ля­ду ек­зем­пля­ром с капiтан Неб­ре­ха, лан­ка мiж ро­ботом та лю­диною. Так, од­на но­га Неб­ре­хи ви­готов­ле­на на бiологiчнiй ос­новi, а дру­га - на ме­талевiй, що ду­же рiднить й­ого з ро­бота­ми. Хай жи­ве по­розумiння i друж­ба мiж дво­ма цивiлiзацiями ро­ботiв - Землi i Кiбе­ри!

Ба­чили б ви, з яким вiдчасм бли­мав сво­уми лiхта­рями об­числю­вач Мiнус, ко­ли чи­тав цю вiдоз­ву. Ад­же наш прилiт зiпсу­вав й­ому весь трiумф.

Але по­ки я з Ази­мутом без­турбот­но ман­дру­вав пла­нетою ро­ботiв, об­числю­вач Мiнус отя­мив­ся i на спiльнiй прес-кон­фе­ренцiу га­зети "Де­бют" та жур­на­лу "Етюд" вис­ту­пив з чер­го­вою офiцiй­ною за­явою. Вiн до­водив, нiби ро­боти Землi надiсла­ли нас ро­ботам Кiбе­ри у по­дару­нок, щоб кiбе­ряни не мар­ну­вали ча­су та коштiв на по­шуки пра­виль­ноу бiологiчноу мо­за­уки. Вiн зак­ли­кав ро­ботiв схо­пити са­мостiй­но мис­ля­чих лю­дей (тоб­то ме­не й Ази­мута) i розiбра­ти, щоб зро­зумiти струк­ту­ру жи­воу клiти­ни та нер­во­ву схе­му. Як­що ж дослiдникiв спiткас прик­ра нев­да­ча, ро­боти Землi люб'яз­но надiшлють сво­ум бра­там по зап­части­нах ще кiль­ка примiрникiв.

Ти­сяча ас­те­ро­удiв i один бiлий кар­лик, я тодi вiд душi по­бажав, щоб отих ро­ботiв са­мих по­роз­би­рало!

Спа­сибi об­числю­вачевi Плю­су, вiн рiшу­че пов­став на наш за­хист i цiлком слуш­но наз­вав об­числю­вача Мiну­са ди­ким невiгла­сом.

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_divovizhni_prigodi_kapitana.docx)Yuriy_yachejkin_divovizhni_prigodi_kapitana.docx212 Кб1629
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_divovizhni_prigodi_kapitana.fb2)Yuriy_yachejkin_divovizhni_prigodi_kapitana.fb2337 Кб1900

Пошук на сайті: