Сон – Микола Зеров

СОН

В сірій імлі попідземній, понад потоком Летейським,

В травах без запаху стрів я молодий асфодел.

«Бідна рослино! Чому з усіх непривітаних сонцем

Ти найдорожча мені? Що ти і як проросла?»

«Я? Я — у пам’яті бідній твоїй, я зросла у хвилину,

Як обірвалось життя, що веселило тебе,

Юної повне снаги, та не суджене зав’язок дати…

Тільки й лишило саму тугу мою по собі…»

26.XI.1934

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: