Сон Святослава – Микола Зеров

СОН СВЯТОСЛАВА

Я бачив сон. Важенних перел град

На груди сипали мені, старому,

Вдягали в довгу, чорну паполому,

Давали пити не вино, а чад.

Я зір будив — обводив кругогляд

І відчував крізь димку нерухому,

Як обсипався дах княжого дому,

Як крякав крук і як клубочивсь гад.

О, що за туга розум мій опала!

Яка крізь серце потекла Каяла,

Що за чуття на серце налягло!

Ніч місячна кругом, така студена,

Антена гнеться, як струнке стебло,

І чорний день десь дзвонить у стремена.

23.ІV.1931

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: