Характеристика вірша “Київ – традиція”
Сонет «Київ-традиція» — поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії»
Тема: оспівування «золотоголового» вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу.
Ідея: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, тощо.
Головна думка — утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва
Жанр: сонет
Віршовий розмір — ямб
Художні засоби:
Персоніфікація — персоніфікується образ Києва, Данпарштадта
Іронія — і в наші дні зберіг ти чар-отруту; в тобі розбили табір аспанфути; кують, і мелють, і дивують світ
Епітети: войовничі готи, голосний і юний Тичина, давній міт, сонячні комуни
Метафори: животворив душею, «Плуга» вів, лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота Фразеологізми: теревені плів, байки складав
Основна особливість — сонет позбавлений суспільного змісту