Детальний Аналіз
«Київ – традиція» Зеров
«Київ – традиція» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури «Київ – традиція»: лірика.
Жанр «Київ – традиція»: сонет.
Мотиви «Київ – традиція»: утвердження незнищенності Києва, його культури; духовності народу, його безсмертя; возвеличення краси золотоверхого Києва.
Віршовий розмір «Київ – традиція»: ямб.
Художні особливості:
- персоніфікація: персоніфікується образ Києва;
- іронія: «і в наші дні зберіг ти чар-отруту»; «в тобі розбили табір аспанфути — кують, і мелють, і дивують світ»;
- епітети: «войовничі готи», «Тичина, голосний і юний», «давній міт», «сонячні комуни»;
- метафори: «животворив душею», «Плуга» вів», «лядський Болеслав щербив меча об Золоті ворота»;
- фразеологізми: «теревені плів», «байки складав».
Сонет «Київ – традиція» — поетична історіософія Миколи Зерова. Це оспівування золотоверхого вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. У сонеті поет із притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного Києва від найдавніших часів до сьогодення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії».