Твір на тему: «Напевно, усі успішні люди — кар’єристи…»
Прочитайте текст:
Кар’єризм — це намагання зробити кар’єру, не враховуючи інтереси громадської справи; гонитва за особистими успіхами. Зрозуміло, що перша частина цього тлумачення має явно негативне забарвлення. Але хіба можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, навіть якщо іноді вона поводить себе егоїстично? Напевно, усі успішні люди — кар’єристи…
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Уважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою кар’єризм є важливою ознакою життя сучасної людини. Проте він не завжди має бути жорстким та егоїстичним: особисті успіхи нерідко залежать від уміння добре ставитися до оточення.
Свою позицію я хотіла б підтримати низкою аргументів. По-перше, здобутки, в основі яких нехтування громадських інтересів, не бувають міцним підгрунтям для наступних досягнень, не дають тривалої користі, надії на підтримку в скрутних обставинах, коли людині потрібна допомога. І якщо кар’єрист не матиме хороших стосунків із своїми колегами, то особисті успіхи можуть його оминути. Прикладом цього є історія, про яку я дізналася, працюючи з відомою журналісткою Джессікою Мішо. Вона розповіла про талановитого французького дизайнера, котрого в момент фінансової кризи не підтримала преса. Амбітність та егоїзм кутюр’є позбавили його людської симпатії і допомоги, що й призвело до закриття його будинку моди.
По-друге, цілеспрямованість і працьовитість є найголовнішими факторами розвитку кар’єри. Успіх приходить до тих, хто залишається людяним і чесним. Усе інше — швидкоплинне. Доречним зразком жінки, яка змогла зробити блискучу кар’єру, є Діда — героїня роману Люко Дашвар «Мати все». Вона, талановитий лікар із родини інтелігентів, зберегла людяність навіть після того, як стала провідним спеціалістом приватної іноземної клініки.
Безперечно, можна навести ще чимало прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що успіх людини залежить від уміння досягати мети чесними шляхами. Бо егоїзм і зневажання інших не завжди можуть допомогти створенню чудової кар’єри.
Варіант 2
Мені здається, що на запитання, чи всіх успішних людей можна вважати кар’єристами, чи можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, хоч і буває часом егоїстичною, треба відповідати, ретельно зваживши всі «за» і «проти».
З одного боку, для багатьох видатних людей особистий успіх не байдужий, вони свідомі того, що зроблене ними є цінним, вагомим, хоч і творилося не заради слави. Яскравим прикладом може бути вірш Олександра Пушкіна «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний». ГІоет пишається своєю славою, яку здобув тим, що в жорстокий час самодержавства звеличував свободу, закликав співчувати приниженим і знедоленим, і сподівається на безсмертя власних творів.
З іншого боку, людина, метою якої є виключно власний успіх і яка готова здобути його за всяку ціну, може втратити повагу інших, довіру до власних досягнень.
Наведу приклад із власного досвіду. У нас, учнів 10-Б, неприязнь і недовіра до вчительки, яку всі знають як найкращого історика в школі, виникли, коли вона категорично відмовилася викладати в нашому класі: мовляв, їй потрібні перспективні учні, а в нас немає жодного потенційного олімпіадника.
Щоб уточнити аналізовані поняття, корисним може виявитися ще один аргумент: люди талановиті, самодостатні, захоплені творчою працею (стовідсотково — успішні!), часто байдужі до всіляких нагород, почесних звань, посад тощо. Власні мірила їхнього духовного зростання не мають нічого спільного з кар’єрними сходинками.
Згадаймо промовистий факт із біографії Григорія Сковороди: філософ відмовився від пропозиції стати «стовпом церкви». «Досить і вас, стовпів неотесаних!» — ця його в’їдлива відповідь сповнена зневаги до сановників, до кар’єризму взагалі.
Отже, кар’єрист і успішна людина — це різні поняття. Для успішної людини найпершою потребою є праця, і насолоду вона отримує, коли робить її майстерно, причому зовсім не обов’язково переймається кар’єрою або славою. А кар’єрист, женучись за власним успіхом, може знехтувати справу: він не буває по-справжньому надійним, а отже, й успішним.