Твір на тему: «Вік живи — вік учися»
Прочитайте текст.
У народі кажуть: вік живи — вік учися. Виникає логічне запитання: «Невже в школі й університетах людину недоучують?» Чи цей вислів стосується лише тих, хто в дитинстві й ранній молодості нестаранно гриз граніт науки, а потім мусить протягом життя заповнювати прогалини у своїх знаннях?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я вважаю, що людина повинна вчитися не лише в школі й університеті, а й протягом усього життя. Про це навіть в українському прислів’ї мовиться: «Вік живи — вік учись».
З давніх-давен освіта була невід’ємною частиною виховання дітей. Але не про все можна дізнатись із підручників і книжок. Надзвичайно важливу роль у житті кожного відіграє досвід, який ми здобуваємо з роками. Саме він дає нам додаткові знання та допомагає зрозуміти, як поводитись у певних ситуаціях. Досвід передається від покоління до покоління й допомагає краще пізнати життя, вирішити життєві проблеми. Прикладом цього може бути новела «Дитинство» із роману Юрія Яновського «Вершники». Маленький Данилко навчився у свого прадіда-тезки багатьох потрібних речей. Так, старий розповідав правнукові, коли риба краще ловиться, коли бджоли більше меду кладуть, яка рослина корисна тощо. Саме завдяки своєму мудрому прадідові хлопчик став спостережливим, людяним і добрим.
Необхідність постійно навчатися зумовлена й розвитком суспільства. Щороку у світі з’являються нові наукові досягнення, що змінюють наше життя. До всіх нововведень людина постійно має звикати, учитися ними користуватися. Яскравим прикладом є моя бабуся, яка, давно закінчивши університет, усе ще поглиблює фахові знання, учиться користуватися сучасними технічними новинками. Вона вже досить непогано оволоділа мобільним телефоном, проте, незважаючи на свою освіченість, потребує моєї допомоги в роботі з комп’ютером.
Отже, людина справді навчається протягом усього життя. Вона стає мудрою, коли накопичує ці знання, а отриманий із часом досвід застосовує в житті, яке постійно змінюється.
Я вважаю, що в народному вислові «вік живи — вік учись» ідеться про те, що наш світ і люди в ньому — речі цілковито непізнанні, а не про процес навчання у відповідних закладах і заповнення прогалин у раз і назавжди засвоєних знаннях.
По-перше, світ щоденно змінюється. Це відбувається постійно й усюди, і жоден із нас, навіть найвидатніший учений, ніколи не знатиме всього про навколишній світ, хоч би йому самому здавалося, що має достатньо накопичених знань. Згадаймо давній, але дуже яскравий приклад із життя Сократа. Саме він, один із найвидатніших мислителів античної доби, усвідомлював безмежність людського пізнання й відносність наших знань. Хоча він був дуже освіченим, але не соромився визнати: «Я знаю, що нічого не знаю». Цей його афоризм не втратить актуальності ніколи.
По-друге, школа й університети можуть дати лише ази, основи наук, у кращому разі навчити продуктивно вчитися, але здобувати й шліфувати ці вміння та навички, застосовувати їх у власній діяльності, розвиваючи поряд з цим уміння співпрацювати з людьми, кожен має протягом усього життя.
Яскраві приклади особистостей (від митця-самоука до академіка), для яких радістю було саме таке осягнення світу, бачимо серед героїв Павла Загребельного. І Сивоокові (творцю Софії Київської, роман «Диво»), і академікові Карналю (роман «Розгін»), і Роксолані з однойменного твору однаково притаманна жага пізнання й творення. Енциклопедична освіченість, віра в силу людського розуму властиві, до речі, і самому письменникові, можливо, саме тому ці риси так натхненно виписані й у його образах.
Підсумовуючи викладене, доходимо висновку, що кожна людина має вчитися впродовж усього життя. Світ невпинно змінюється — і наші знання про нього щораз потребують доповнення й переосмислення. Успіхів же досягають лише ті, для кого постійне навчання, рух уперед є потребою природною.
Добавьте Есе
доможіть написати твір