Твір на тему: «Чи замінить Інтернет телебачення, книжки, театр?»

Твір на тему: «Чи замінить Інтернет телебачення, книжки, театр?»

Я переконана, що Інтернет, який відкрив перед нами багато нових можливостей, ніколи не витіснить із нашого життя книжок, театрів, кінотеатрів, телебачення та реального спілкування.

Чому я так думаю? Тому що людина прагне до справжнього: щирих емоцій, які вона може спостерігати й переживати, до відчутних дотиків, до предметів, які вона зможе не лише бачити, ай мати у своєму користуванні.

Наведу приклад із власного життя: мені віртуальне спілкування не може замінити справжнього, я надаю перевагу прогулянкам і розмовам із друзями, тренуванням, а не перегляду спортивних змагань з екрана.

До того ж книжки, театри, телебачення, Інтернет відтворюють дійсність по-різному, є неоднаковими засобами впливу на людину. Це різні речі, які можуть доповнювати одна одну, але не замінити повністю. Кожен вид мистецтва збуджує в нас унікальні емоції. Наприклад, коли читаєш «Собаче серце» Михайла Булгакова й бачиш геніальне втілення образів професора Преображенського, людиноподібного Шарикова або Швондера в однойменному фільмі, відчуваєш велику різницю між власним враженням від прочитаного та сприйняттям цього ж твору геніальним режисером Володимиром Бортком. Більш ніж півстолітнє існування й розвиток шарикових і швондерів у післябулгаківський період, а також можливості сучасних зображувальних засобів мистецтва кіно збагатили точними мазками відповідних відтінків і сам фільм.

Отже, Інтернет може поліпшити, доповнити, полегшити та вдосконалити навчання, побут і дозвілля, але він не в змозі замінити ні реального спілкування, ні інших витворів людської культури, кожен з яких є унікальним.

Варіант 2

По-перше, Інтернет — порівняно нове відкриття. Його плюси й мінуси відразу важко адекватно оцінити. Завжди знаходяться ті, хто до новинок ставиться з настороженістю, недовірою, як і ті, хто перебільшує їх значення.

Яскравим прикладом з історії, що підтверджує цей доказ, може бути реакція загалу на винахід друкарської машинки. Ви навіть не можете уявити, скільки протестів виникло проти друкування тексту вручну! Уважалося, що надрукований текст, написаний без вкладання частинки своєї душі, не містить ніяких емоцій. А зараз нікому й на думку не спаде критикувати надрукований текст.

По-друге, Інтернет відрізняється метою свого призначення від театру, книжки, кіно, телебачення. Уплив мистецтва чи засобів масової інформації на розум і серце абсолютно різний. Так, зовсім інакше сприймаються навіть кіно- й телефільми, художні твори та їх екранізація, режисерське й акторське втілення драматичних творів. Наприклад, вистава Львівського театру імені Леся Курбаса «Лісова пісня» Лесі Українки, де ролі Мавки й Килини виконувала та сама актриса, змусила кожного глядача по-новому заглянути у власну душу, оцінити, чого в ній більше — світла й любові чи байдужої буденної сірості. І в аурі глядацької зали явно було те Лесине, «що не вмирає», стократ посилене співпереживанням, співвідчуттям людей, уражених силою краси.

Отже, Інтернет ніколи не замінить телебачення, книжки, театру. Коли ми звикнемо до нового джерела інформації, суперечки про його роль притихнуть; своєрідність його можливостей доповнить палітру засобів, за допомогою яких людина осягає світ.