Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Timofiy_borduliak_dai_boje_zdorovlya_korovi.docx)Timofiy_borduliak_dai_boje_zdorovlya_korovi.docx22 Кб354
Скачать этот файл (Timofiy_borduliak_dai_boje_zdorovlya_korovi.fb2)Timofiy_borduliak_dai_boje_zdorovlya_korovi.fb218 Кб348

 

Бордуляк Тимофій

Дай, Боже, здоровля корові!

 

    - Го, го, го, небоженьку! не мало я напрацювався, заким я заробив 50 ринських... 50 ринських! То не п'ятдесят разів кивнути пальцем, не п'ятдесят колачів з'їсти, а товчися цілу зиму з сокирою по лісах, по дебрах, коло сажнів, коло брусів... мерзнути, як собаці, та ще й о жидівську ласку стояти, щоби жидовин песій не пхав чоловікові замість грошей горілки! А прецінь я заробив і купив тебе, мосьпаненьку, та веду додому, дітям на потіху!.. 
      Так говорив халупник Матвій Бас до корови, ведучи її на мотузі з ярмарку додому. Корова хороша: попелястої шерсті, з закривленими догори рогами, з великим вим'ям... видно, добре перезимована. 
      Довкола зеленіли поля, у воздусі заливались жайворонки, а туй по дорозі росла зелена м'яка травиця, що так і манила до себе корову. Сонце спустилось уже д' заходові, чоловік спішився додому, але корова на се не вважала. Вона що кілька кроків ставала й жадібно скубла зелену траву. 
      - Ну, ну! Йди-бо! Яка ж ти уперта! - провадив Матвій дальше свою бесіду, силуючись з коровою. - Ти давай лише багато молока, то вже моя стара буде тебе доглядати, та й діти пастимуть по межах, по берегах, кілько сама схочеш... І тамту, що-м торік продав, доглядали, тілько прийшла біда... треба було восени довг віддати, податок заплатити, одежу на зиму посправляти, та й мусив продати. А добра була корова і молока сипала багато!.. 
      Корова мов розуміла бесіду свого провідника, бо від часу до часу обертала до нього рогату голову і міряла його своїми великими чорними очима. 
      На подвір'ї перед невеличкою хатиною, що стояла край села, бавилося п'ятеро малих дітей в полатаних сорочках і все бігали до воріт та виглядали на дорогу, чи не йде батько. Сонце, мов величезний бальон, .спускалося за рубець лісу і червоним променем обливало хатину з малими віконцями, обливало подвір'я, обливало білі голови дітей, що качались по мураві. 
      Рипнули двері, і на порозі стала халупничка Матвіїха, жінка ще не стара, але вже з поморщеним і почорнілим лицем. Послідні лучі сонця ще захопили її, поцілували в лице, і Матвіїха виглядала через хвилю наче мідяна статуя. 
      - Ще не йдуть тато! Ще нема тата! - лепетали діти до матері. - Ми хочемо гаму, дайте нам їсти! 
      - Ах ви сарань якась! Нічого, тілько би-сьте їли, а до роботи нема вас! - закликала мати з ласкавою усмішкою на лиці. 
      Вона знала, що від таких дітей ще не можна сподіватись великої помочі. 
      - То ми будемо пасти корову, як тато приведуть з ярмарку! - сказав з жаром найстарший хлопчик-семиліток. 
      Мати винесла з хати кусень чорного хліба і стала обділяти діти по черзі... А тут і Матвій непостережено з'явився під ворітьми з коровою. 
      - Гей! ану відчиняйте! - далось чути з-за воріт. 
      Діти, як заздріли батька, так і кинулись прожогом до воріт, лиш одно маленьке зістало у матері на руках. 
      - Тато! Тато! Корова! - кричало одно, то друге. 
      Четверо малих люда вчепилось за ворота і в одну мить отворили навстіж. Отворили: і корова з тріумфом вступила на подвір'я, а діти обступили її і стали оглядати з цікавістю. 
      Матвіїха перехрестила хребет корови і поцілувала її в лоб межи рогами. 
      - Ах, моя голубонько! Ах, моя маленька! Ти, певно, хочеш їсточки, ти, певно, хочеш питоньки! - лебеділа вона, примилюючись до корови і гладячи її по боках. 
      Матвій стояв збоку і гордо дивився на ту сцену. Його очі так і промовляли: "Дивись, стара, який з мене господар! Який з мене батько! Шануй же мене, небого!.." 
      - Ну, годі панькатись з коровою! Лучче зробиш, як даси їй хопти або трави. Корова дійна, добра, всі люде говорили. Та й мені дай що хлепнути, хоть борщу абощо, - сказав Матвій до жінки і пішов до хати. 

Сторінка 1 з 2 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 > У кінець >>