Олесь Бердник - Катастрофа (сторінка 11)

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Oles_berdnyk_katastrofa.docx)Oles_berdnyk_katastrofa.docx131 Кб1200
Скачать этот файл (Oles_berdnyk_katastrofa.fb2)Oles_berdnyk_katastrofa.fb2331 Кб1388
Разом з Нуром і чотирма інженерами, що прилетіли з материка, учений кілька разів перевірив розрахунки проекту. Старий Ро-а розіслав вісників до сусідніх вождів та на материк Арс. На, острові Ма-ото зібралася рада вождів. Сидячи біля іскристих каменів дья, вони вели довгі і гарячі розмови. Відповідь була короткою и щирою:

— Добре діло треба робити не задумуючись. Материк Арс і навколишні острови готові допомогти всім, хто прийде сюди, хто не схоче жити в рабстві. Ми поділимо з братами все, що маємо. Хай воскресає Та-іна. Пора визволяти Іг-ру!..

І Рі-о взявся до праці. Він основну підготовку вирішив провести в таємниці і лише перед пуском агрегатів звернутися до всієї планети.

Він склав програми для лі-а, що стояли в сховищі Іг-ри. Машини, які ждали тисячі спіралей свого часу, заворушилися. Вони рядами виповзли в широкі коридори, приготовлені заздалегідь Сі для початку робіт. Роздрібнюючи навколишню породу, лі-а поглинали її в широке нутро і перетворювали її під впливом потужних розрядів поля За в плазму.

В центрі лі-а відбувалися ядерні перетворення — там здійснювався синтез будь-якого елемента, будь-якої кристалічної структури. З новонароджених речовин готувалися деталі майбутніх лі-а. Деталі складалися, і нові апарати починали перетворювати породу в собі подібних рядом з своїми “батьками”. Нарешті, коли число універсальних лі-а досягло багатьох тисяч, вони підкорилися іншій програмі, заздалегідь закладеній в них.

Механічна армія круто повернула вгору, пробилась крізь товщу порід і вийшла на поверхню острова Ма-ото в ущелинах між Тьо. Потім лі-а один за одним піднімалися в повітря і прямували до сусідніх островів, на яких ніхто не жив. Яскраві потоки штучного проміння залили суцільну пітьму, розірвали запону диму і густого са, закутали Ма-ото.

— Народжується новий день, — шепотіли мао-тяни, виглядаючи з бідних жител і проводжаючи поглядом дивовижні вогні, що плинули серед хмар.

Потік універсальних лі-а розділився на десять груп. Кожна з них опустилася на призначене їй місце. Вони зайняли десять островів, розташованих ланцюгом в поясі екватора.

Розташувавшись концентричними кільцями, лі-а почали проникати в глибину островів. За ними залишався гігантський отвір шириною в тисячі бао .

Рі-о разом з Нуром часто вилітав на своєму дра до місця робіт. Він кружляв над островами, оглядав отвори майбутніх установок, радісно говорив своєму учню:

— В середині наступного дня все буде закінчено, Нур. Умт та інші Тайя-Боги навіть нічого не підозрівають…

Нур згоджувався з учителем, ховав очі, нібито уважно розглядаючи пейзажі внизу.

А на сході, серед похмурих гір, закутаний важкими хмарами, народжувався новий день. Зірка-матір вставала над материком Аре кривава, розгнівана. Разом з нею над планетою котилися жахливі вихори і грози.

Робота підходила до кінця. На островах зяяли на тисячі бао в глибину велетенські отвори. На дні лі-а монтували енергетичні установки, які ними ж були і створені. Ті установки мали перетворювати енергію речовини в енергію поля За. Це і було рушійною силою великого проекту Сі.

В Тью-Ха  — великому поселенні на материку Арс — Рі-о побудував підземні сховища. В них готувалися запаси їжі для майбутніх втікачів з-під гніту Вищих Сфер. Тайя материка готували свої скромні житла для гостей, з нетерпінням і хвилюванням чекали початку неймовірних подій.

На острові Ма-ото, недалеко від житла вождя, було створено міцну, невелику будівлю, занурену в скелю. В ній знаходився керівний центр всієї установки, а також універсальна станція для зв’язку з усією планетою. Рі-о готувався до розмови з нижчими Тайя великих материків Та-іни.

Дійсність несподівано випередила його задум. Зненацька на материк Аре почали прибувати дра з сотнями Тайя. Вони не хотіли більше жити безтурботним життям і бажали йти разом з Рі-о, відкриваючи нове майбутнє.

Учений був страшенно здивований. Втікачі повідомили йому, що Вищі Сфери вже давно розголосили по всій планеті про підготовку на островах Аре. Вони також запевнили нижчих Тайя, що дають можливість кожному вибирати свою долю. Або жити в спокої і достатку, як і раніше, або приєднатися до небезпечного проекту Рі-о.

Учений замислився. Він одразу не міг збагнути, в чому річ. Що задумали Вищі Сфери? Що вони бажали виграти цим хитрим ходом?

Він довго мучився, сумнівався. І нарешті викликав з допомогою шифра універсального зв’язку Палац Великої Трійки.

Перед Рі-о замайоріли обриси знайомої будівлі, розкішних приміщень, а потім… холодне обличчя Умта. Ча Вищих Сфер дивився на Рі-о, і в йото очах, здавалося, тремтіли іскорки стримуваної посмішки. Сколихнувся могутній імпульс думки, учений відчув запитання:

— Довго ж ти збирався поговорити зі мною, сей Рі-о!

— В цьому не було потреби,— спокійно відповів Рі-о.

— Що ж ти бажаєш тепер?

— Хочу попередити Вищі Сфери про свій задум!

— Я вже знаю про нього, — іронічно сказав Умт. — Знає і вся планета, навіть найнижчі Тайя.

І не всі підтримують тебе. Навіть не половина… Гнів народився у серці Рі-о, змусив потемніти його очі, стиснути сухі вуста в різку рису.

— Нещирість — погана зброя, сей Умт, — різко відповів Рі-о. — Ти знаєш, де причина безвілля нижчих Тайя. Ти вкрав їхню волю і тримаєш її в тисячах Оть!

Умт спалахнув, обличчя його затряслося від гніву, але він швидко опанував себе.

— Хто ти такий, Рі-о, щоб взяти на себе відповідальність за долю своєї планети? Ти, мабуть, обвинувачуєш мене і Вищі Сфери в тиранії, але сам твориш ще більшу сваволю. Чому ти не порадився з іншими членами Вищих Сфер? Чому ти гадав, що ми будемо проти проекту Сі? Чи ти боявся чесної відвертої дискусії?

Рі-о здивувався. Він вражено дивився на замкнуте обличчя Умта і не міг збагнути, що гой хоче, куди веде.

— Ти хочеш сказати, що моя перемога в дискусії дозволить вільно здійснити проект Сі?

— Безумовно, — схиливши голову, відповів Умт. — Хоч ми й так, як ти бачиш, не заважаємо тобі. Але ти повинен був подумати про долю тих Тайя, які не захочуть розлучатися з усталеним способом життя…

— Вони не розуміють його ганебності!

— Це ти так гадаєш! У всякому разі, я пропоную дискусію. Спробуй довести свою правоту перед лицем наших кращих учених. Чи, може, боїшся?

— Ні, не боюсь, — гордо відповів Рі-о. — Навіть перед всім Космосом я виступлю з захистом великого проекту Сі…

— Тоді Вищі Сфери чекають тебе через десять ур.

— Учителю, не лети,— почувся тихий, схвильований голос десь позаду.

Рі-о хутко озирнувся. Він побачив Мі-а, що зупинилася в отворі.

Вона простягала до нього тонкі блакитні руки і шепотіла:

— Не лети до них. Вони уб’ють тебе…

— Мі-а, — здивувався Рі-о. — Чому ти тут? Для чого?

— Я відчула серцем… що тобі погано… Я чую щось лихе…

В просторі прозвучала іронічна думка Умта:

— Тебе поучає молода О-тайя ? Тоді, може, відмовишся від дискусії? Якщо боїшся — я гарантую, що ніхто не діткнеться до тебе рукою!..

— Мені не треба твоїх гарантій. Я лечу…

Рі-о рішуче вимкнув мережу зв’язку. Обличчя Умта розтануло в просторі. Мі-а кинулася до вченого, торкнулася руками своїх щік, з повагою схилившись перед ним. Потім поглянула йому в обличчя. В її очах стояли сльози, і Рі-о відчував, як за високим, ніжно-блакитним чолом вирує схвильована думка.

— Що сталося, Мі-а? Чому ти така сумна?

— Учителю… Серце віщує лихе…

— Невже ми повинні довіряти серцю?

— Якнайчастіше, Учителю. Хіба проект Сі зроблений не серцем?

— Може, й так… Мі-а… Але я бачу в твоїх очах сльози… Що це значить?..

Мї-а ясним поглядом дивилася в обличчя вченому і шепотіла:

— Я люблю тебе, Учителю…

Рі-о завмер від несподіванки.

— Ти… мене… такого старого?.. Що ти говориш, Мі-а? Хіба мало достойних, молодих?.. Наприклад, Нур…

— Не говори про нього. Він нещирий. Я не хочу й думати про таких… Я віддала душу тобі, як тільки побачила… ще тоді, як ти прибув сюди… Ти, мов бог світла Іг-ра! Ти сміливий і прекрасний. Ти несеш життя знедоленим і темним Тайя… Невже відкинеш любов молодої, нерозумної О-тайя?.. Я знаю, що недостойна тебе…

— Мовчи,— зупинив її жестом Рі-о.— Мовчи, Мі-а. Ти не розумієш, що кажеш…

Рі-о зворушено доторкнувся до чола Мі-а, тихо сказав:

— Хай майбутнє скаже своє слово, прекрасна О-тайя. Ти розумієш мене?..

— Розумію, Учителю… Я ждатиму… Але прошу тебе, не лети до Умта…

— Ні. Мені треба летіти, — рішуче заперечив Рі-о. — Де в чому він правий, цей хитрий Тайя-Бог. Я повинен переконати не його, а може, молодших членів Вищої Сфери. Хай вся планета буде знати, що їй дасть проект великого Сі…

— А якщо підступ, Учителю.. Ти тоді не повернешся… і все пропаде!..

— Я повернуся, Мі-а, — впевнено відповів Рі-о. — І ти допоможеш мені в цьому. Ти і твій батько, старий вождь. Слухай мене уважно…

ОБМАН

К залі Вищої Трійки було тихо, тільки приємне шипіння енергетичних розрядів супроводжувало різкі слова Умта. Тайя-Боги, звичні лише до насолоди і розваг, з страхом і непевністю слухали ча Вищих Сфер. Він говорив:

— Те, що трапилося — закономірно. Ми давно передбачали це, але віковічна пасивність заважала нам діяти. Дякувати Рі-о, він допоміг нам осмислити грядущі зрушення. Ми не будемо заважати йому, а мусимо лише направити хід подій по бажаному руслу…

— Я бачу здивовані погляди. Я поясню свою думку. Треба, щоб заряд, що накопичився в суспільстві, вилився без шкоди для нас. Хай у цьому вибуху загине сам творець. Тоді ми, Тайя-Боги Вищих Сфер, у наступній тисячі спіралей будемо жити спокійно, користуючись заслуженим відпочинком.

— Серед нижчих Тайя планети народилася думка про волю, про новий шлях для всіх. Хай ця думка одержить крила, хай вона злетить… і впаде на скелі невдачі. Тоді наступні покоління передаватимуть із вуст в уста спогади про страшну катастрофу, до якої призвів проект Сі…

Гомін задоволення поплив між Тайя-Богами, що сиділи колом навкруги Умта. Він, побачивши пожвавлення членів Вищих Сфер, енергійно вів далі:

— Є два шляхи. Один — найлегший — в тому, щоб сам Рі-о відмовився від свого заміру. Він незабаром буде тут. А другий, якщо перший не пощастить здійснити — полягає в знищенні планети!..

Вигуки страху почулися під куполом залу. Вищі Тайя захвилювалися.

— Що ти говориш, Умт?

— Ми не бажаємо гинути разом з Тайя-рабами!

— Краще всі сили кинути для боротьби!

— Поясни свою думку!

— Заспокойтесь, Тайя-Боги! — іронічно кинув Умт. — Невже ви вважаєте, що я збираюся покінчити самогубством? Що за дурниці! Але планету доведеться знищити. Вона заражена мью  шкідливої ідеї. Рано чи пізно цей мью дасть поштовх — і спалахне нова епідемія…

— Вищі Тайя не загинуть. Ми переселимось на а-лу нашої планети Тва-дьї, де побудуємо чудові поселення. Ми створимо в них штучну атмосферу, а пізніше оточимо потрібною атмосферою весь а-лу. Ми переведемо Тва-дьї на самостійну орбіту навколо Зірки-матері, перетворимо його в четверту планету системи. Нас не багато — Вищих Богів. Ми для себе зробимо все, що потрібно серцю, душі і почуттям. Залишимо в спеціальних поселеннях сотню тисяч нижчих Тайя для концентрації потрібної нам енергії, а всі інші хай гинуть разом з Та-іною і зрадником Рі-о, який порушив священну посвяту Вищих Сфер…

Умт раптово замовк. В отвір залу вплив слуга Вищих Сфер. Він схилився перед Тайя-Богами і сказав:

— Прибув небесний диск сей Сіта з планети Гро-оча.

— Він один? — занепокоєно запитав Умт.

— Так.

— Хай прямує сюди.

Слуга зник. Умт, відповідаючи на запитливі погляди, заявив:

— Саме Сіт найбільш потрібний нам Тайя. Я викликав його…

До залу відкрилися широкі двері з боку центрального входу. Здалека долинули звуки сильної грози і знову затихли. Перед Вищими Тайя опинилася висока постать сей Сіта — знаменитого космонавта Та-іни. Обличчя його почорніло, очі згасли, біля вуст застигли гіркі зморшки. Він мовчав, дивлячись на підлогу. Деякий час панувала тиша.

Потім її розірвав різким голосом Умт:

— Чому ти мовчиш, сей Сіт?

Пошук на сайті: