Стара, підстрелена, крива і одноока,
Не здужала бродить глибоко
За Рибами в ставок.
Лукава й здумала: дай, каже попитаю
Та Рибок налякаю.
От стала говорить до Риб: "Від рибалок
Я чула, що хотять ввесь іспустить ставок,
Щоб, не бродивши в воду,
Забрать всю риб'ячу породу".
А Риби в плач! – Давай її просить,
Щоб їх переносить
В другий ставок!
А Бушлі й на руку ковінечка! Таскала
Дурних Рибок та все глитала!
Поїла Бушля всіх, – у горлі рак застряв
І Бушлю доконав.
ЛУКА
Злидар Лука багат, як Головин капшук:
Луці йдуть хури риби, солі,
Добра в Луки – повнісіньки комори,
В дворі товару – сотні штук…
Лука мій пан! Лука надувся!
Надувшись, чхнув – проснувся!
КЛИМ П'ЯНИЙ
Клим, п'яний як земля, з шинка йшов у вітряк,
Та став на улиці і ключ держить в руках;
А Кум, побачивши, озвався так до Клима:
"Іди в вітряк – вітряк перед очима!"
А Клим йому: "Тривай – ммлини ддо мене
йддуть –
Піддійде мій – ось ключ – ззумію
ввідімкнуть!"
КРИКУН
"Таки ми витягли!" – сказав Комар Волам,
Що витягли вози з багна з снопами…
Буває так між нами:
Хто робить – той мовчить; а вірять
Крикунам.
КОРОВ'ЯК
Хвалився Будяку, надувшись, Коров'як,
Що на троянду він походить колючками;
А мій Будяк
Сказав чванькові так:
"Не колючками будь похожий, а квітками".
РІВЧАК І РІЧКА
Розцінився Рівчак весною в половодді,
Сміявсь над Річкою, що потиху текла.
На літо річка все в одній тече поводі;
А в рівчаку – й земля засхла.
За Річку я сказав би Рівчаку дурному:
Хто добре робить – той не хвалиться нікому.
МОТИ
Хома з Паньком
Живуть, було, панками.
На старість прожились: обидва з торбинками
Співали Лазаря – і вмерли під тинком.
Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.
МІШОК З ГРІШМИ
Голодний у степу знайшов Мішок з шагами.
Узяв – і кинув геть: "Я думав – з сухарями!"
СУД
Петро у Хведора кобили позичав
І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки,
шинкарки,
Та, грішний, після чарки,
Кобилі хвіст при рипиці ввірвав
(В Петра віжок начистий мав);
А Хведір на Петра у суд подав.
Суддя товстів – Петрів капшук худав…
А далі діло так рішили:
"Понеже оний Петр у Хведора взайми
Не брав безхвостої кобили,
То ми
Реченному Петрові присудили:
Кобилу ту йому держать;
А виросте їй хвіст – хазяїну віддать".
За Хведорове, бачиш, жито
Та Хведора ж і бито!
РАЛО
Хтось рало видумав (запевне німчура!).
Премудре Рало
На бувкуні легесенько орало!
Останніх воликів кум Сидір із двора –
І за безцінок збув… – Купив новеньке Рало.
Хоть воликів у Сидора не стало,
Зате ж німецьке Рало
Новісіньке коло ясел стояло!
БУДЯК
Билинка косаря пеняла,
Що рано скошена – -зав'яла;
Сухий Будяк сказав: коли вмирать,
Що день терять!
Так тілько утіша Будяк,
Дурак!
ГРАМАТКА Й ЧАСЛОВЕЦЬ
З Часловцем Азбука на покуті лежала;
Часловець Азбуку нінащо потріпав,
Що він старший її – і знать її не знав,
Граматочка Часловцеві сказала:
"Хоть ти і старший, – а все-таки Школяр
Тебе не прочитає,
Коли мене не знає".
Часловець – Судді, а Граматка – Секретар.
КРИЛА У ВІТРЯКА
Раз Крила в Вітряка гуділи й горготали,
Що все село вони насущним годували;
А камінь, п'ятірня і колесо… мовчали.
Приказують, що хто мовчить,
Той двох навчить.
РЯБКО Й ЗЮЗЬКО
Питав Рябко Зюзька: "В хоромах ти живеш,
Чого ж на ретязі я, бідни, пропадаю?"
Зюзько сказав: "Ти все хазяйство стережеш,
Я Паню забавляю".
ЛІКАР
Уздрівши Лікар, що лікарство помагало,
Давав його частіш: що ж після з хворим
стало?
За третім разом – -гірш; за п'ятим – з ніг
звалив;
За шостим – придавив, за восьмим –
уморив.
ПАН ТА МУЖИКИ
Щедушний Пан казав:
"Чого ті мужики такі гладкі, здорові,
І шиї – як волові…
А я лежав, лежав,
Чого не пив, чого я не їдав!"
На річ його Мужик так нищечком шептав:
"Здоров'ячко трудами наживають,
А лежні й під млином згнивають".
ТРИ ЯБЛУНІ
Три Яблуні росли; заспорили про них;
Той каже: лучче та, де листя найкругліше;
Той спорить – лучча та, де гілечки довгіші;
А я сказав до них:
Найлучча, хлопці,
Де яблучка солодші!
ПАНСЬКИЙ КІНЬ
Хома кричав до кума:
"Дивись, як панський Кінь із жиру розіграв!.."
А Кінь, ухоркавшися, дума:
"Не грав би я, якби батіг не підганяв".
Халяндри Циганча скакало:
Не танців Циганча, а хліба забажало!
ДВА ЗАЙЦІ-ПРИЯТЕЛІ
Раз Заєць в тенета попав;
А Заєць-друг його в сім горі утішав…
Охотник в лісі закричав –
Приятель Заєць драла дав!
Втікаючи ж сказав:
"Пора мені втікати,
Тобі ж, з приязнію, все легче умирати".
Таких до гемона я зрів
Приятелів.
ЩАСТЯ ТА НЕЩАСТЯ
З Нещастям Щастя раз ділилось:
Нещастя вибрало надію в ділежі,
А Щастя – весілля, лежні;
Нещастя, як під льодом рибка, билось
І на кінці покою дотерпілось.
А Щастя швидко розорилось, –
Усе сплило, мов снилось…
КЛИМ І ЙОГО КОБИЛА
Клим одноокої кобили не любив
Та друге око їй раз, бивши, загубив.
Що ж з того? Те, що більш не їздив, а ходив,
А Кобилча на поводі водив.
Який же чорт його на зле надоумив!
ЙОЛОП КЛИМ
На Шкапу йолоп Клим розжився;
А в Клима ні зерна – не тілько вівсеця –
Немає ні стебла соломи, ні сінця.
Мій Клим подумав і вмудрився:
Хотів Кобилку Клим не їсти приучить,
І Шкапа мусила постить.
Деньок не їла – ослабіла;
На другий день ступить не вміла;
На третій – на ноги присіла;
А на четвертий – околіла…
Клим шкуру обідрав
Та кумові казав:
"Якби моя кобила,
Ще п'ятий день перепостила,
То не кормившись би возила".
АНДРІЙ
Андрій купив собі суконця на сіряк,
Та, щоб кравцям, бач, грошей не давати,
Затіяв шити сам, а лучче той п'ятак,
Що мав кравцеві дать, про нужду приховати.
От краяти почав та ізчекрижив так,
Що хоть пиши пропала вся сукнина!
Вже рад би мій Андрій, щоб вийшла хоть свитина!
Уп'ять за ножиці: общикав, общипав,
Що вже й штани з сукна насилу б ізібрав,
Якби шматочки позшивав.
Які ж штани з кусків? Подумав, погадав,
Та із сукна вершок на шапку настачав.
Бач, пожалів Андрій кравцеві заплатить,
Та замість сіряка став шапочку носити,
А шапці наготи одній же не прикрити, –
Так він у шапочці та на печі сидить.
БОРЩ
Явдоха борщ варила,
Та, щоб смачніший був, – аж тричі посолила.
Насипала в обід, насипала, та ба..
Аж Борщику ні в рот: солоний, як ропа!
Не знали гості всі – чи їсти, чи дивиться!
Не диво: тричі борщ солити не годиться.
БАЙКИ
Давно, давно Езоп байки писать начав,
Осміював звіряк, над миром глузував,
Кричав на гріх зо всеї мочі
І пальцем тикав людям в очі.
А що ж він викричав? Не став гусак орлом,
Не заревів ведмідь волом,
Не привикає вовк до сіна,
Не вижав патоки із хріна;
Не надовбив ума Максимові в маслак,
Не вкоротив рогів у Сидора на лобі,
Не відірвав хвостів в відьом та в вовкулак…
Грішить хрещений люд без каяття й при гробі!
Та нащо ж я байки пишу ще, неборак?
Та так!
ГРОМАДА
У Марковім садку свиня діру пробила
І ввесь садок порила,
Свиня – сусідова. Мій Марко звів пеню
Та на сусідову свиню.
Уздрівши шкоду всю, Громада присудила:
"Щоб Маркова кобила
Сусідський огород і улицю порила".
Лиха б година вас, таких суддів, побила!"
ЛАСУН
Ласун худобу всю на ласощі проїв;
На старості – старців
Повів!
Недаром приказка: "Зто ласо їсть,
Той твердо спить".
ПРОКОПОВА ЖІНКА
У Прокопа хороша Жінка з сина;
А Прокіп пробі все кричав,
Що жінку б він на відьму проміняв…
Побила б вас, жінки, недобрая година!..
Ні.. я сказати мав,
Що Прокіп розум потеряв.
О, бити б Прокопа та бити –
Не вміє Жінці угодити!
ДУРНИЙ І РОЗУМНИЙ
Десь на Розумного Дурний напав: кричав,
І лаяв, і ворчав;
Розумний все мовчав.
А як охрип Дурний, Розумний говорив:
"Якби дзвін не пустий, то він би й не дзвонив".
СКУПИЙ
Скупий не спав – робив, Скупий не їв – копив,
А від того.. ще більш розбагатів?
Ні, околів!
КІНДРАТ
Збирається Кіндрат орати:
Готов батіг, ярмо дістав;
Пішов же воликів та плуга добувати –
Йому ніхто не дав.
Готова і дуга, й удили,
Не достає возочка та кобили…
МАЧОК
Петро любив Мачок і на своїм току,
В кутку,
Насіяв мій Петро Мачку;
Полоти ж не полов, як водиться в баштані.
Заглух Петрів Мачок у бур'яні!
Петрове ремесло
Бур'яном поросло!
УБОГИЙ, БАГАТИЙ
Убогий Максимець – у нього, чк на смішки,
Не тілько що людей – нема в господі кішки.
Максим багатий став, відкіль свої набрались, –
І двері від рідні його не зачинялись!
СУДДЯ
Явилася душа на той світ. Проводжатий
Став душу новичка питати:
"Відкіль і хто така?" – "Із города Жлуді,