Сиділа тридцять рік безвихідно в суді;
На світі я нічого не грішила,
Бо я нічого не робила".
У голові Судді не жив, як треба, цар –
Він все підписував, а правив секретар…
Суддю у пекло не послали.
Умилосердились, сказали,
Що тим суддя не злий,
Що зовсім був дурний.
ЗАРІК
З похмілля Клим недуж валявся,
І дав собі зарік,
Що він не буде брать горілки в рот вовік;
А тілько що очнувся, промінявся, –
Вже третій день в шинкарки похмелявся!
Хто сам собі дає зарік –
Пропащий чоловік.
РОЗБІЙНИК
Мужик корову вів та ніс в руках дійницю, –
Розбійник перестрів, відбив в нього телицю,
Сказавши: – Щоб тебе зовсім не обідрать, –
Дійницю хоть візьми й назад;
Мені із нею не носиться,
Тобі ж в господі пригодиться.
Бодай, Розбійнику, впав в руки та катові!
Навіщо мужику дійниця без корови?
КУРЧА
Опівночі Курча просилось прогулдяться,
Бо, каже, нічого шулік і сов бояться;
Тепер їм ніколи літать –
Всі сплять!
А Курка Куряті тихенько кудкудачить:
"Сова хоть спить, та кури бачить".
БАГАТИЙ
Кіндрат усім приятель, сват,
Кіндрат і кум, Кіндрат і брат,
Поки капшук товстий від грошей.
А як Кіндрат
Не став багат,
Всі кинули!
Горщок із кашею хороший.
ЧОРТ
Колись у Польщі Чорт на сеймі так возився,
Що вовся там хвоста лишився.
От втікши, до Дяка просився в грубник жить
І став Дякові говорить,
Що миром, без хвоста, не буде вже мутить.
Дяк думає, що чорт вже зовсім другим стався –
Став ладаном курить –
Так Чорт в болото швидше вбрався!..
Хоть вовк линяє,
Та норов не переміняє.
КОЗАКОВА ЖУРБА
Украли в Козака коня;
А Козака об тім журба напала,
Що на коні оброть новісінька пропала!..
КИРИЛО
Кирило, кумів сват,
Прилюдях чарочки не вміє в руки взять;
А без людей Кирило
Сам наверта на чарку рило, –
І любо, й мило.
КОНИК І МУРАВЕЙ
Опала Коника зима;
А Коник не придбав улітку ні зерна.
Вже ж без прокорму та не жити!
От Коник і стриба до Мурав'я просити
Зерном ссудити,
А Муравей пита: – Що ж влітку ти робляв,
Що на зиму нічого не придбав?
А Коник одвічав:
– Улітку? Я ж співав!
А Муравей став Конику казати:
– Хто ціле літо проспівав,
Тому легесенько зимою танцювати;
Тобі ж скажу я, брате,
Що дармоїдів я не вмію рятувати.
ПАНЬКО-КАЛІКА
В Панькового сусіда жінка
Була каліка.
Панько ізпідтишка глумив;
А як самого бог калікою зробив –
Панько з стида і на світ не виходив.
Чужа біда – Панькові сміх;
Своя ж і стид, і страм, і гріх.
П'ЯНИЙ
Чуренка жінка із шинка
Вела п'яненького; а панотець спитався:
– Навіщо він за жінку так держався?
Чуренко й каже: – Єсть пословиця така:
Сліпець сміліше ходить,
Як повводатар вводить.
ХОМИХА
Хомиха кожен день свого Хому чухрала.
Почувши те, кума кумі сказала:
"Хома з Хомихою пропащий неборак!
В мозолях, в синяках і тіло все, й маслак!.."
Другая їй сказала так:
"Не слухай, галочко: чи можна, щоб Хомиха
Хомі бажала лиха!"
КАРТЬОЖ
Підпивши, Влас засів у карти грати:
Начав для скуки, від шага.
А далі став на руб, сердешний, загинати –
То до того награвсь врага,
Що збув худобу й хати!
Кого ж тепер пеняти?..
Бездільнича ігра
Не доведе ніколи до добра.
ДВА ЛЕМБИКИ Й ГОРШКИ
Раз Лембики удвох чи то утрьох
Загризлися з Горшками,
І сварку здумали свою рішать боками.
Для Лембиків – ігра; а для Горщечків – ох! –
На черепочки всі, бідняжечки, товчуться!..
А Лембики, погризшися, уп'ять
Цілісінькі – любісінькі стоять!
ПСЕ
Юхим узям робить усе!
Та й звів усе на псе!..
ДАРЕМНА ЖУРБА
Хома журився,
Що лобода й кукіль у просі зародився;
А кум Хомин так об'яснився:
"Іще то не біда,
Як в просі лобода.
А отоді біди,
Як ні прісця, ні лободи!"
ГОЛОДНИЙ ХОМА
Голодному Хомі хтось став притьмом хвалити,
Що як-то тим панам в будинках гарно жити!
А мій Хома сказав: "Як хліба край,
Той під вербою рай".
КІШКА
З засіка зуздріло маленьке Мишеня,
Що Кошеня піймав Кудлатий,
Та й каже матері: "Пропало Кошеня!"
А Миш стара давай тікати,
Сказавши: "Як підійде до розплати,
Кудлатому не здобрувати –
Світ звіра дужчого над Кішку не родив!"
Отаман Савку раз побив,
А Савка думає, що й Голова, й поліція
Отамана бойться!
ВОВК
Найшли лігво і Вовка, й вовченят:
Тут Вовкові б чимдуж тікать,
Так ні ж. Мій Вовк іще став огризаться здуру.
Що ж? Положив з дітьми і голову, і шкуру.
Так часто крамарі: товчеться з п'ятака,
А прозіва – коповика.
ЦИГАН
Став Сидір Цигана пеняти,
Що Циган кобилча без язика продав;
А Циган Сидору сказав:
"Аби гаразд везла – пісень їй не співати,
Так нащо й язика питати!.."
За тиждень кобилча мій Сидір обідрав.
Не слухайте циган! Брехати Циган звик –
Не тілько для пісень чіпляють нам язик.
КОРОВА Й СОВЕНЯ
Корова йшла вночі. Маленьке Совеня
(А сови і впівніч так бачать, як впівдня)
Сказало: "Ізверни, небого, –
Там яма; упадеш!.." Корова птицю вслух
Налаяла й пішла.. та в яму к чорту – бух!
Не лишнє інколи послухати й малого.
МІРОШНИК
У водянім млині Мірошник зажурився,
Що млин остановився
Затим, що висохла вода.
А тут к біді – друга біда:
Його прокляті кури з огороду
Знай бігали в рівчак останню пити воду!
Мірошник їх побив.. та й чує сміх людей:
"Оставсь Мірошник наш без млива й без курей!"
ЧОБІТ
Раз Чобіт злість напала,
Що дірочку нога йому продрала,
Та ногу й ну давить!.. Хазяїн посваривсь
Та й каже: "Чобітку! Не треба-бо дрочиться,
З ногою не сварись,
Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться".
КОЗИР
Жир-краля Козир та Шостаку-вин побила.
Шостаці б і мовчать – так ніт же – загрозила:
Тривай же, Крале, я колись та засвічу,
Тебе, голубочко, порядком проучу!"
Не дуже-то й несись, хто в світі козиряє,
Бо здача козирів міняє.
ГОРОХ
Щоб не обскуб народ Гороху при дорозі,
Максим Горох посіяв в просі.
Що ж вийшло? Дітвора – іще й огуд не зсох –
І просо витовкла, і обнесла Горох.
ГРОМАДА
Раз на Мірошника Мужик позов подав,
Що він пшеницю всю не помолов – подрав.
Громада на суді дала такую вість:
Хто зерно знівечив – нехай же той і їсть.
Вже лучче б та мука Громаді пригодилась:
За суд такий – нехай мукою б подавилась!
ЛЬВИЦЯ
Передо Львицею розчванилась Свиня,
Що разом поросят десяток нарожала;
А Львиця так Свині сказала:
"Ти наметала
Десяток поросят, а я одно – львеня".
Зрівняв ягня проти коня!
ТХІР
Тхір часто звик
Ходить на голубник;
А у Тхора така натура:
У голуба головку відірвав –
І геть і туловище, й шкура!..
Хазяїн Тхорика піймав,
І бідний Тхір з плачем озвався
І клявся,
Що він з голубника пір'їна не займав,
А тілько голубам головки відривав.
Хазяїн так сказав: "І я тебе пущу, –
Попереду тільки дай в'язи відкручу".
КАБАН
К різдву Максим у саж закинув Кабана.
Дає йому помий, дає йому зерна.
Не п'є Кабан помий, і зерна не з'їдає…
Кабан утік, давно в сажі вже не живе!
Отак-то Максимець худоби доглядає!
Не в чім корова не реве –
Аж дома лисої немає!
ХАЗЯЇН ТА ТЕЛЯ
Іван хотів Теля від вовка боронити,
Кийком убив Теля, хотівши вовка вбити.
Кого ж зрівняю в байці я ?
Хвороба – вовк; кий – ліки, чим лічити.
А хворий хто? – Теля.
СКУПИЙ КЛИМ
Клим хати не топив і дві зими, й дві літі,
Від того, бач, що дорогі дрова;
І Клим мій одубів…
Що дороге на світі? –
Одно: козацькая на в'язах голова.
ЗЛОДІЙ
Онисько нехотя й не в пору
Забравсь у Йванову комору
Та пазуху пшінця й набрав.
Іван його піймав.
Та, щоб чуже пшенце назад повисипав,
Ониська прив'язав, звиніть, ногами вгору…
Бо не тягни, Ониську, вуса
До Йванового куса!
ЦИГАН
Циганка з Циганом побились об заклад,
Що Циган завтра знайде клад.
От завтра вже прийшло – клад Цигану
не канув –
І Циган циганча Циганці проциганив!
"Та нащо ж у заклад дитину закладать?"
"Але! – бо нічим, бач, прийшлося годувать".
КОСАР
Хазяїн Косаря найняв.
Наївшись всмак, напившись вволю,
Пішов Косар траву косить по полю;
Прийшов на степ – день цілий прогуляв;
"І не косив?" – "Але: коси забув, не взяв".
Забув… А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
ЛЮБОВ
"Чом щирая Любов тепера рідко стала?"
"З Амурових очиць пов'язка спала:
Лихий хлопчук
З пов'язочки пошив капшук".
ХОМИНА УСЛУГА
Петро в Хоми позичив плуга.
Хома порятував, а чересло й леміш
Оставив, не дає Петрові, хоть заріж!..
Яка ж Петру користь – без лемеша із плуга?
Така-то Хомина услуга!
ХИТРА ХИМКА
Ничипір на торгу, а Химочка скоріш
Останню курочку – під ніж.
Приїхав чоловік: налаяв, накричав,
Наверещав,
І Химка батога трохи не скуштувала