На Кожум’яках – Iван Нечуй-Левицький

Г о с т р о х в о с т и й. (наливає й приказує до чарки). А звiдкiль ти? – 3 Ромна! – А бiлет є? – Нема.- В тюрму шельму! (Разом вливає чарку в рот. До однiєї мiщанки.) Чого ж ви сидите та не кидаєте в тюрму безбiлетних бродяг?

М i щ а н к а. Я не лихого роду.

ВИХIД 8

Т i с а м i й б у б л е й н и ц я М а р т а.

М а р т а (входить з кошиком на руцi). Добридень вам, Горпино Корнiївно! Ой, вибачайте менi, кумцю-голубцю! Бiгала з бубликами та трохи не пробiгала ваших святих iменин. Насилу згадала!

Г о с т р о х в о с т и й. А таки не пробiгала, згадала.

Б у б л е й н и ц я. Авжеж! Чи то можна поминути хату моєї дорогої кумоньки. (Цiлується тричi з Горпиною.) Поздоровляю ж вас, моє серце, з вашими iменинами. Дай вам боже з неба, чого вам треба, чого тiльки ви просите в бога. Добридень вам, Оленко! (Цiлується.) Добридень вам, сусiдки! (Цiлується з гiстьми.)

Г о с т р о х в о с т и й. А зо мною i не можна цiлуватись? Коли цiлуєтесь, то цiлуйтесь зо всiма пiдряд.

Б у б л е й н и ц я. Хiба ж ви кума, щоб з вами цiлуватись? А я оце забiгала до сусiди та випила по чарцi, а це з гостей та знов у гостi!

Г о р п и н а. То й добре! Сiдайте ж, будьте ласкавi!

Б у б л е й н и ц я. Еге! Де вже там сидiти! Менi аж танцювати хочеться, так весело було в сусiди!

В с i. То й танцюй, а ми подивимось!

Б у б л е й н и ц я (приспiвує).

Уберусь я, молоденька, в новенькi сап'янцi,

Та винесу бублички на базар уранцi.

Бублички гарячi,

Бублички свiжi,

Бублички з маком,

Бублички з таком,

Бублички з яйцями!

Г о р п и н а (з чаркою). От люблю за веселий звичай! От люблю! (Цiлується.) Сiдайте ж.

ВИХIД 9

Т i с а м i й б а ш м а ч н и ц я.

Б а ш м а ч н и ц я О р и н а (входить з кошиком). Добридень вам, iмениннице! Поздоровляю з iменинами! А я оце йду в лавку з черевиками та згадала, що в сiй хатi сьогоднi горiлочку п'ють, та й забiгла на часок. Нате й мене, нате й мiй глек на капусту!

Г о р п и н а. Спасибi, моє серце! Спасибi, що згадала мене, стареньку куму.

Г о с т р о х в о с т и й. Iще кума! Мабуть, у вас на В с i.м свiтi нема людей, та все куми. Вашими кумами можна на Днiпрi греблю загатити й Чорторию закидати.

Г о р п и н а. А бодай вам язик усох, не казавши лихого слова.

Г о с т р о х в о с т и й. Нехай всохне; чорт його бери!

Б а ш м а ч н и ц я. Ой, як у вас весело та людно!

(Спiває.)

Дивiтеся, чоловiки,

Якi в мене черевики.

Це ж менi панотець покупив,

Щоб хороший молодець полюбив.

А панчохи панiматка дала,

Щоб я гарна молодичка була.

Гоп, чук, чуки, чуки!

Гарнi в мене черевики,

Бо я панського роду,

Не ходила боса зроду!

Полюбив мене дяк

Чорти батька зна як!

Купив менi черевички,

Закаблучки не так.

Черевички невеличкi,

За цiлого п'ятака,

А щоб же я, молоденька,

Вибивала тропака.

Гоп, чук, чуки, чуки!

Гарнi в мене черевики,

Бо я панського роду,

Не ходила боса зродуi

(Пританцьовує.)

Г о р п и н а. Ой веселi ж мої iменини! (Бере чарку в руки.) Даруй же. боже, щоб мої iменини щороку були такi веселi. Кумо Меропiє, чом ти не п'єш? Вже й видно, що печерська кума, бо вся в чорному, мов черниця. Чи не присвятили тебе печерськi ченцi? Випий-бо, кумцю!

М е р о п i я (бере чарку й одходить на перед сцени, Тихо). Ой лишечко моє! Ой грiх мiй! Як же тут на Подолi грiшно живуть! Що ж то скаже отець Модестiй, як, борони боже,- довiдається про це грiховне гульбище?

Г о р п и н а. Випивай-бо, кумо Меропiє! Не шепоти так довго над чаркою, бо чарку нетерплячка бере: хоче в другi руки.

М е р о п i я. Ой, боюся грiха! Спокушають мене куми.

Г о р п и н а. А ви, кумочко Магдалино, чого сумуєте? Чи не скучили за своїм Печерським? Випийте, прошу вас. (Подає чарку.)

М а г д а л и н а (виходить на перед сцени з другого боку). Ой боже мiй! Согрiшила я, багато нагрiшила!.. Що ж то скаже преподобний отець Пахомiй, як довiдається про се грiховне зборище!

М е р о п i я (тихо). Що ж то скаже отець Модестiй! Та вiн же накладе на мене покуту на мiсяць, як тiльки признаюсь! Хiба не признаюсь: сама закаюсь пити…

М а г д а л и н а (тихо). Ой отче Пахомiє! Помолись за мене, грiшну, бо не видержу. Куми спокушають, як тi чорти. Вип'ю та й признаюсь Пахомiю. Що бог дасть, те й буде.

Г о р п и н а. Та пийте-бо, ви, черницi печорськi! Що ви там нашiптуєте?

М е р о п i я й М а г д а л и н а. Та вже нiгде дiтись! Треба випити.

Г о р п и н а (тягне набiк бублейницю). Чи знаєте, серце кумасю, що я сьогодня два празники справляю: iменини й заручини. Отой красунь, то жених моєї Оленки. Тiльки, серце кумо, не кажiть нiкому, бо, може, ще з того сватання весiлля не буде. (Цiлується.)

Б у б л е й н и ц я. Нiкому, нiкому й слова не скажу. Хiба ж я дурна чи навiсна! Борони боже!

Г о р п и н а одходить.

Б у б л е й н и ц я кличе б а ш м а ч н и ц ю набiк.

Б у б л е й н и ц я (тихо). Чи ти знаєш новину? Оцей гарний та язикатий панич сьогодня заручився з Оленкою. Тiльки нiкому, нiкому не кажи. Борони тебе боже! Такий приказ, бач.

Б а ш м а ч н и ц я. Не скажу, не скажу нiкому. Побий мене хрест святий, коли скажу. (Башмачниця кличе Магдалину.) Ой, серце кумо, що я чула!

М а г д а л и н а. А що? Скажи, кумо, скажи!

Б а ш м а ч н и ц я. Оцей панич сьогодня заручився з Оленкою, тiльки нiкому не кажи, щоб нiхто не знав. Чуєш?

М а г д а л и н а. Оце! Чи я дурна, чи я мала, щоб рознесла, як сорока, на хвостi! Тiльки ти та я знатимемо, а бiльш нiхто, анi душа. (Кличе Меропiю.) Чи ви, кумо, знаєте, за що це ми п'ємо могорич?

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: