Велесова Книга

… щастя було тій кінноті і ум істягнувши (прийнявши

рішення?) обрізали ряди січі і повели її колом …

… мали так діяти, якщо хотіли здобути перемоги …

… зніжились вони і в ті дні ми їх мали і в жертву

приносили, як вівцю, що втікала перед нами …

… родичи десять сот літ худобу випасали на угіддях, а

римляни і греки нашу житву брали і міняли на добро

благодатне …

… Бо Велес навчив землю орати пращурів, так і діємо …

… тому кинемо до вогню трави і клечви Велеса славити …

… три рази русь погибша вставала …

… гуни зовсім посікли наших і од інших відірвали і

нині …

… встати їм ще раз …

… тако стара пря виникне і тако має тривати …

… багато племен ішли до степів наших …

… од стріл не бачили сонця …

… русь — єдина …

… волали до неба про поміч божу …

… гриміли мечі і не чути голосів …

… а не стане один день …

… напружили отці сили … той Щек …

… казали вони дітям бігти до кущів і ті …

… як буде злий час …

… перше почали ставити на кордонах міста, бо тих не

мали …

… з того не візьмемо …

… а тут Впаруна прийшов і сей кинув на них …

… тут бо слава велика, і ту провіщає Мати, крилами

б'ючи …

… тако вороги втікали від нас … ті мужі суть прості …

і у славі не шануються …

27

… інші на північ … готів … житва інша … до Алдоріха

ніхто не йшов …

… про наступника їх Конеріха … внук є Буріху …

… маємо сказати … про тих бояр, які на готів виходили …

… і боярин Сегеня, що убив сина Германаріха і раба

Гуларіхового поранив …

… Алдоріху данину давали … а мали давати двісті то …

… в часи Германаріха йшли готи на північ і прийшли

на нас і підкорили …

… і не брали і рабів мали тяжити, то бо зло творили, і

та Русь упала, і вороги стали над нами володарями і те

тривало сто … років і піднялися і часи рабства минули …

… і стали руси вільними і живемо так … бо руси

піднялись і скинули готів тих …

… се бо ті огородили землю Руськолань … пішли отці

в ліси біля Воронзенця і кинули на готів усі сили і роз-

трощили їх …

''… це справді було в часи Коноріха, од якого обидва

походять Алдоріх і прапрадід Готоріх, що був прадідом

Германаріху … як …

… ті літа були там готи Германаріха і се злобилися на

нас, і тут була битва велика, і готи були відтиснені і від-

кинуті до Донця і Дону. І Германаріх пив вино, що буде

любим братом поза воєводами нашими. І так владналося;

стало життя нове …

… той час, коли готи йшли на нас, се Германаріх з

гунами домовились, і мали ми двох ворогів на два кінці

землі нашої. І був Болорев у затрудненні щодо того. І тут

Мати-птиця прилетіла і сказала йому, що спочатку має

напасти на гунів і розбити їх, а потім повернутися на готів.

Там бо вразив сина Германаріха і вбив його. А тут Гураїк,

друг наш, тако пив кров і вино і опісля за одне літо йшов

на нас. Ї то не раз Болорев говорив про вигнання готів і

тако удіяв сказане. Маємо стояти чесно, урочисто і

добровільно за главу свого, який бореться за життя наше

залізами отців наших, бо коло і коні — то сила наша, яку

даємо й іншим …

Уривки д. 33 з рукописного тексту Ю. П. Миролюбова

(ТОДРЛ. – Т. 43. – С. 183) і д. 386 (Там же. – С. 224)

перекладені вперше для цього видання.

33

… воїни-волохи пішли на нас … не могли … стати

твердо …

… не почнемо … як се згадаємо Моуху, що слов'ян до

куща і всі землі до єдності зібрав …

… якщо в розумі ходять, то візьмуть своє …

… що се радіють, а потім ідуть дорогою своєю …

… деякі бо суть одеще (?) тих …

… Боги наші суть великі родичі …

… згадаймо частку малу, яка була єдина, і ми також

єдині були …

… «Волох бо велик і тому йдемо і, як браття, вино

п'ємо» …

… «се бо не смієте назад дивитися, лише вперед» …

… «і се пішли на Дунай» …

… «римлянам же погано є» …

… «і Халабуті був» …

… «і се воїни римські суть, коли … одержали славу на

полі» …

… «і се римлянам одплачено за зло іхнє» …

… і се кров проливали за зв'язки братні до смерті,

аби не щезнути.

II. Волос бо наш …

III. Ми є …

IV.

V. … раділи з того …

VI. … як би світло …

VІІ-ІХ … маємо тих, назад не повинні вертатися.

X. … се в узді …

… окремо удіяти … і сю страву їмо о тіх, хто приходив

до Русі і визволяв русів …

… і се фряги йдуть вперед …

… історгнуть мечі свої на вас і … та пря пребуде до

кінця днів ваших …

38б

№1 … наші праотці пішли до землі сухої знайшли

вящень (?) і так посіяли інде і не мали краю того

на землі нашій. І хрещена русь того дня

№6 … (Біля) Дніпра племена суть рускі … і костобоці

руськолань творили …

1. (з) мормарою не сміємо частки мати, бо будемо

одлучені

2. од роду нашого і буде те недобре всім борусам …

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: