Бiблiйнi пригоди на небi i на землi - Юрiй Ячейкiн (сторінка 2)

Як нам шля­хом ре­тель­них опитiв по­щас­ти­ло дiзна­тися, ян­го­ли роз­подiля­ють­ся на де­сять iсрархiчних ка­тегорiй:

ка­дошiми, або прес­вятi (во­ни ж - ар­ханге­ли);

офамiми, або швид­кокрилi;

оралiми, або най­дужчi;

шас­малiми, або про­менистi;

се­рафiми, або iскро­метнi;

ма­лахiми, або пос­ланцi;

елохiми, або гос­поднi;

бен-елохiми, або дiти божi;

хе­рувiми, або би­коподiбнi;

iшiми, або нат­хненнi.

[Па­па римсь­кий Гри­горiй i "Ве­ликий" "святiй­шою бу­лою", не пи­та­ючи бо­жого доз­во­лу, це "не­бес­не во­унс­тво" рiшу­че ре­ор­ганiзу­вав. За й­ого "вказiвкою" ян­го­ли роз­подiленi на три адмiнiстра­тивнi сту­пенi з трь­ома чи­нов­ни­ми зван­ня­ми в кож­но­му: пер­ший ступiнь - се­рафiми, хе­рувiми i прес­то­ли; дру­гий - ян­го­ли си­ли, вла­ди i па­нуван­ня; третiй - ян­го­ли по­чат­ку, ар­ханге­ли i ря­довi. "Ге­нералiв"-ар­хангелiв па­па роз­жа­лував у "сер­жанти", а бичкiв-хе­рувимiв на­горо­див ге­нераль­ськи­ми епо­лета­ми. Цiка­во: за що?]

тхнiй пат­рон, що сто­уть над усiма, хо­дить в бо­жесь­ко­му ранзi. Iм'я й­ого - Все­вишнiй.

Ось чо­му ми так поспiша­ли до шин­ку. На­рештi вiдкрис­мо досi не роз­га­дану на­ми тас­мни­цю! Пiдста­ви для та­ких сподiвань бу­ли грун­товнi: ши­нок тут вiдiграс функцiу iнфор­мацiй­но­го цен­тру. А Ве­ликий Ог (ма­ло то­го, що вiн сам ян­голь­сько­го по­ход­ження) у ць­ому центрi си­дить без­ви­лаз­но! Та нас че­кало чер­го­ве прик­ре роз­ча­руван­ня.

Лед­ве ми по­бачи­ли Ве­лико­го Ога, як ен­цикло­педист Кi Бер од­ра­зу на­уко­во виз­на­чив й­ого мiсце в кла­сифiкацiйнiй сис­темi:

- Тва­рин­ний вид - ви­коп­ний п'ян­то­завр, пiдвид - гiган­то­пи­як.

З од­но­го пог­ля­ду бу­ло яс­но: на грунтi хронiчно­го ал­ко­голiзму у Ве­лико­го Ога роз­ви­нула­ся так зва­на "сло­нова хво­роба", яку на­уковцi на­зива­ють бiльш про­за­уч­но "гiган­тизмом суг­лобiв".

- Навiщо вам це чу­дись­ко? - за­пита­ли ми шин­ка­ря.

- Для рек­ла­ми, - вiдповiв той. - А рек­ла­ма, щоб ви зна­ли, рушiй торгiвлi! От ви - ледь про­чули про Ога, як од­ра­зу прибiгли до ме­не у ши­нок. Аж за­хека­лися...

Що й ка­зати, шин­кар мав цiлко­виту рацiю!

3. КНИ­ГА МIСЦЕ­ВОГО IНТЕ­ЛЕК­ТУ­АЛА

Зас­му­ченi, ми нi з чим по­вер­ну­лися на Дис­ко-Лiт.

- Так, проб­ле­ма ви­яви­лася ду­же склад­ною для розв'язан­ня, - за­мис­ле­но мо­вив Цир­куль Кут, ко­ли вис­лу­хав наш невтiшний звiт.

- Що ж те­пер ро­бити? - роз­губле­но заклiпа­ла бла­кит­ни­ми очи­ма, що уй вель­ми ли­чило (я аж за­милу­вав­ся), Кра Су­ня.

- Що нам ро­бити? - пе­репи­тав Цир­куль Кут i з при­таман­ною й­ому мудрiстю ви­голо­сив: - На­полег­ли­во до­лати тим­ча­совi труд­нощi!

- А як? - дiло­вито за­питав я, го­товий до но­вих всесвiтньо-iсто­рич­них зви­тяг у вста­нов­леннi кон­такту мiж дво­ма космiчни­ми цивiлiзацiями.

- Слiд роз­шу­кати мiсце­вого iнте­лек­ту­ала, - вiдповiв су­пер­навiга­тор.

- Ха-ха-ха! - на­уко­во про­комен­ту­вав й­ого зух­ва­лий намiр Кi Бер в регiстрi iржа­во-сар­кастич­них мо­дуляцiй.

- Де ж ми шу­кати­мемо ць­ого унiку­ма? - спа­лах­ну­ла нiжним рум'ян­цем ен­тузiаз­му (я аж вдру­ге за­милу­вав­ся) Кра Су­ня.

- Здасть­ся, я й­ого вже на­мацав, - iнтри­гу­юче мо­вив Цир­куль Кут.

- Нев­же? - друж­но ви­гук­ну­ли ми усi трос в один го­лос.

- А ось пос­лу­хай­те, - зап­ро­пону­вав Цир­куль Кут. Вiн на­тис­нув на пультi кноп­ку, що з'сдну­вала з iнфор­мбю­ро Дис­ко-Те­ки, i поп­ро­хав:

- Будь лас­ка, дай­те ури­вок, який я вам за­мовив.

З гуч­но­мов­ця за­лунав зраз­ко­во вiдре­гуль­ова­ний ба­ритон без шмор­гання та ас­тма­тич­них хрипiв:

"Оскiль­ки знач­но збiль­ши­лася кiлькiсть лю­дей, то з'яви­лися се­ред них ду­же гарнi дiвча­та. I найбiльш яс­но­лицi ян­го­ли по­коха­ли ух, внаслiдок чо­го сту­пили на шлях збо­чень. I на­дих­ну­лися во­ни, i мо­вили:

- Пiде­мо на Зем­лю i обе­ремо собi жiнок помiж най­чарiвнiши­ми доч­ка­ми людсь­ки­ми".

- Як це ро­ман­тично! - зiтхну­ла Кра Су­ня i млос­но за­шарiла­ся (я аж втретс за­милу­вав­ся).

А ба­ритон не вга­вав:

"Тодi Семiазас, яко­го Все­вишнiй пос­та­вив кня­зюва­ти над най­блис­кучiши­ми ян­го­лами, мо­вив ум:

- Цей намiр прек­расний, але я по­бо­ююсь, що ви не на­важи­тесь здiй­сни­ти й­ого. До­ведеть­ся менi са­мому на­роди­ти дiтей вiд чарiвних до­чок людсь­ких.

Та всi зап­ри­сяг­ли­ся:

- Дас­мо сло­во здiй­сни­ти наш намiр! I хай бу­де прок­ля­тий той, хто й­ого по­рушить.

I пос­дна­лися во­ни при­сягою. I бу­ло ух двiстi душ по­пер­вах. I тра­пило­ся це в той час, ко­ли жив Iаред, бать­ко рно­ха.

I по­дали­ся во­ни з не­бес ра­зом i зiй­шли на го­ру Хер­монсь­ку, го­ру при­сяг. I ось iме­на двад­ця­ти най­за­тятiших помiж ни­ми: Семiазас, Атар­куф, Арасiел, Хо­бабiел, Хо­рамам, Рамiел, Сампсiх, Закiнел, Балкiел, Азакiел, Фар­мар, Амарiел, Ана­гемас, Фа­уза­ум, Самiел, Сарiнас, Евмiел, Тирiел, Юмiел, Сарiел. Во­ни та iншi, i ба­гато хто ще узя­ли жiнок в дру­жини в роцi 1170-му по сот­ворiнню свiту. I вiд шлюбiв цих на­роди­лись ве­летнi...".

- Ах, як це зво­руш­ли­во! - зiтха­ла i млiла Кра Су­ня, а я нею нев­томно ми­лував­ся.

- Що це? - за­питав су­хар Кi Бер.

- Кни­га мiсце­вого iнте­лек­ту­ала рно­ха, - по­яс­нив Цир­куль Кут.

- Хiба та­кий iснус нас­правдi? - зди­вував­ся я.

- Ось це я й до­ручаю вам з'ясу­вати, - мо­вив генiаль­ний су­пер­навiга­тор.

- Док­ла­демо всiх зу­силь! - щи­ро зо­бов'яза­лися ми в один го­лос.

4. НАДIт I СУМНIВИ

Для нас не ста­нови­ло жод­них труд­нощiв з'ясу­вати, що сди­ний при­дат­ний нам рнох очо­люс по­важ­ну ус­та­нову з ди­кою наз­вою "Го­лов­блаж­за­без". Наш ко­рабель­ний син­те­тич­ний Мо-Зок без особ­ли­вих труд­нощiв роз­шифру­вав уу як "го­лов­ну па­рафiю по за­без­пе­чен­ню бла­женс­твом".

Але чи вiн i с той до­теп­ний iнте­лек­ту­ал, яко­го на­мацав генiаль­ний Цир­куль Кут?

Чи нас­правдi са­ме вiн на­писав гос­тро­сюжет­ний апок­риф про iнтимнi при­годи ян­голiв на Землi?

Бо чи до ли­ця солiдно­му патрiар­ховi най­ви­щого чи­ну вда­вати­ся до фри­воль­них i сумнiвних лiте­ратур­них вправ?

Щось тут не те...

Од­нак нас ок­ри­люва­ло надiсю пря­ме по­силан­ня в ру­кописi на Iаре­да, бать­ка Ав­то­ра. А наш рнох з "Го­лов­блаж­за­безу" i був си­ном то­го Iаре­да. Я на­голо­шую на цiй об­ста­винi то­му, що мав­ся ще один рнох - син кар­но­го зло­чин­ця Ка­уна.

Ро­довiд блаж­за­безiвсь­ко­го рно­ха по­ки що в iсторiу нiчим не ус­ла­вив­ся. Тут, на Землi, щоб понiжи­тись у про­менях сла­ви, тре­ба або ви­бити ко­гось, або вчи­нити щось вкрай амо­раль­не, або вер­зти такi дур­ницi, якi б всiх навiки вра­зили сво­сю неп­рохiдною глу­потою. I тодi, о ди­во, це ста­ран­но за­ното­вусть­ся до мiсце­вого ча­сопи­су - Бiблiу.

Примiром, узя­ти рiд Ка­уна, первiстка пра­батькiв Ада­ма i рви. На­щадкiв у нь­ого вже до­сить ба­гато: рнох, Iрад, Мехiа­ель, Ма­фусал, Ла­мах, вiд яко­го на сь­огоднi сущi си­ни Iавал, Iувал, Ту­вал­ка­ун та доч­ка Но­ема. А за­жили гуч­ноу сла­ви з усь­ого ць­ого ге­не­алогiчно­го дре­ва ли­ше двос - Ка­ун. та Ла­мах.

З Ка­уном все яс­но: вiн прирiзав, мов ба­ран­ця, рiдно­го бра­та Аве­ля. А от з Ла­махом - складнiше.

Ла­мах при­муд­рився ус­ла­вити­ся подвiй­но - амо­ральнiстю i дурiстю. Вiн ук­ла­дав­ся спа­ти од­ра­зу з дво­ма дру­жина­ми - Адою та Цiллею. Вiд кож­ноу мав по двос дiтей. А мо­лов та­ке, що ву­ха в'яну­ли!..

- Жо­ни Ла­маховi.! - якось за­волав вiн, що й за­ното­вано в Бiблiу. Уваж­те сло­ва моу: я вбив му­жа i згу­бив от­ро­ка! Як­що за Ка­уна вiдпла­та бу­де все­меро, то за Ла­маха в сiмде­сят разiв все­меро.

- Фi, як огид­но! - з та­кою гид­ли­вою вiдра­зою за­копи­лила ро­жевi губ­ки Кра Су­ня, що я аж за­милу­вав­ся.

- Па­талогiчний по­тяг до зло­чину, - пос­та­вив не­помиль­ний на­уко­вий дiаг­ноз да­лекий вiд емоцiй Кi Бер.

Рiд же рно­ха й­де вiд треть­ого си­на Ада­ма та рви, яко­го нiхто вже й не пам'ятас, бо за ним не­ма нiяко­го зло­чину. Хоч i важ­ко бу­ло, та дiзна­лися й­ого зва­ли Сiф. Так са­мо пог­ли­нула пле­бей­ська безвiсть й­ого на­щадкiв рно­са, Ка­уна­на, Ма­леле­ула та Iаре­да. Арис­токра­тизм без про­лит­тя кровi не­мож­ли­вий.

I от що най­дивнiше: обид­ва ро­ди живi i досi у пов­но­му складi, по­чина­ючи вiд Ка­уна i Сiфа, яким ми­нуло вже по­над дев'ять со­тень рокiв. Прав­да, син­те­тич­ний Мо-Зок ра­дить ско­рочу­вати вiк патрiархiв у де­сять разiв. А на­бав­ля­ють во­ни собi рокiв, щоб за­жити бiль­шоу суспiль­ноу ва­ги як лю­ди з ба­гатю­щим житт­свим досвiдом. Зно­ву ж та­ки - це до­пома­гас ке­рува­ти. Не­дар­ма го­лов­на нас­та­нова всiх без ви­няткiв iнструкцiй скла­дасть­ся з двох слiв:

- Слу­хай­ся стар­ших!

5. ЧИС­ТИ­ЛИЩЕ ПЕ­РЕД СВЯТ-МIСЦЕМ

Го­лов­на ку­мир­ня по за­без­пе­чен­ню бла­женс­твом сво­уми архiтек­турни­ми особ­ли­вос­тя­ми на­гаду­вала кан­це­лярсь­ку ме­гатум­бу. З де­яким хви­люван­ням ми пе­рес­ту­пили уу порiг: це бу­ла пер­ша ус­та­нова на дивнiй пла­нетi, яку ми на­важи­лись вiдвiда­ти.

У прий­ом­но­му чис­ти­лищi сто­яв кри­жаний хо­лод i мер­тва ти­ша, хоч вздовж стiни не­рухо­мо сто­яла до­сить дов­гень­ка чер­га. З об­лич за­кам'янiлих вiдвiду­вачiв яс­но чи­тало­ся, що всi во­ни - ве­лико­муче­ники.

Стiна пе­ред ухнiми очи­ма бу­ла ши­кар­но ор­на­мен­то­вана про­мовис­ти­ми штам­па­ми на всi ви­пад­ки служ­бо­вого жит­тя:

ЗАЙДIТЬ ЗАВ­ТРА!

РЕ­МОНТ!

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.docx)Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.docx311 Кб2168
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.fb2)Yuriy_yachejkin_biblijni_prigodi_na_nebi_i_na_zemli.fb2491 Кб2437

Пошук на сайті: