Р

НАД КОЛИСКОЮ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, бідная, над колискою Цілу ніч не

Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, — Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь — і тяжким смутком Не розбивай біленьку грудь:

Звела мене не біда, Звела мене, Моя нене, Звела мене не біда, А дівчина молода. А дівчина, Як калина, А дівчина молода. Брівоньками зв'ялила, Брівоньками, Чароньками. Брівоньками зв'ялила,

Зозуля В чистім полі дубок стоїть, Зозуля на дубі, – Заплакала, закувала, Що весна не всюди. Якби спіло в полі жито, Скрізь би весна була; Якби спіли в

ЗАСІДАТЕЛЬ Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б'ються соцькі й розсильнії, Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки.