Годованець Микита
Мики́та Па́влович Годόванець (14 (26) вересня 1893 — 27 липня 1974)
Біографії
Твори
КАПРИЗНИЙ ВОДІЙ Дзвіночок голосний вчепили Віслюку: — Водитимеш на честь собі отару!— Віслюк задрав чванливо голову під хмару: — Ще в пелюшках таку Мені ворожка віщувала долю!— Забувши
КОМАР І ВІЛ На гору Віл зволік тягар. Комар сидів на розі. «Прощай! — сказав Комар.— Тепер на рівній ти дорозі, Лишайся сам у возі!» Гордливо задзвенів і
ХОВРАХ Весна ласкавим оком глянула зі сходу… — Тікаймо, братику! На полі й по ярах Синіє сніг і скоро пустить воду, І нам тоді з тобою крах! —
ВЕДМІДЬ І ГАДЮКА Якось, неначе на біду, Підпилий Садівник в саду Чвала охлялою ходою. З ним друг Ведмідь, не розіллєш водою. — Ведмедику! Наліг на мене сон. За
ВЕДМЕЖІ ТАНЦІ Поснідавши, блукав Ведмідь в ліску, Шукав дупла, куди б засунуть лапу, Дістать смачненького медку. Аж гульк — Мисливець. Дав би Миша драпу І димом зник в