Головацький Яків
Я́ків Фе́дорович Голова́цький (17 жовтня 1814 — 13 травня 1888)
Біографії
Твори
СМЕРТЬ МИЛИХ Двоє милих щиро ся любило, При одній ся водиці вмивали, В один рушник личко утирали. Літенько минає, а ніхто не знає: А на друге літо усі
ТРИ ТУЗІ Соловій пташина Усім спокій дала, Мені, молодому, Три тузі задала. Ой перва ми туга На моїм серденьку, Що мя, молодого, Ненька не женила. А друга ми
БРАТОВІ З-ЗА ДУНАЮ Коли ймеш кидати Чужую чужину, Соколом вертати В рідну Україну – Не минай родини, Старой Галичини: Вступи, милий брате, До нашої хати! Щиро руським словом
І. СРЕЗНЕВСЬКОМУ З НАГОДИ ЄГО ПЕРЕБУВАННЯ В УЖГОРОДІ І ЛЬВОВІ (1842) Руський з руським повстрічався, Руський з руським повітався… Хоть з далекой України, Хоть з далекої родини, Вже
НАД ПРУТОМ А нуте, нуте, бистренький Пруте, Весело мені заграй! Чи я сподівся тебе взглянути, Втогід сказавши “прощай”? Я мав надію, заким минеться Одно літенько, зима, І моя