Характеристика «Захар Беркут» Франко

Характеристика «Захар Беркут»

Іван Франко

 

       Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість «ЗАХАР БЕР­КУТ», написана на конкурс, оголошений редакцією журналу «Зоря» (1882), і надрукована в цьому самому журналі 1883 року. У творі зображено боротьбу русичів-українців проти монголо-татарської навали 1241 р. У відтворенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, зокрема широко відома в Галичині та на Закарпатті легенда про затоплення монголів тухольською громадою.

Повість «Захар Беркут» має захопливий сюжет, у якому поєднуються дві сюжетні лінії: істо­рична (напад монголо-татар) і особиста (кохання Максима й Мирослави). Сюжет доповнюють по­засюжетні елементи. Наприклад, у творі є приховане повторення епізоду повісті — йдеться пре загибель війська загарбників у долині. Мешканці селища заблокували гірський потік, наслідком чого стала повінь, у якій загинули всі вороги. Схожа легенда міститься на початку твору. Максим розповідав її Мирославі й боярину. У давні часи на місці їхньої долини було велике закляте озеро. У ньому не водилося жодної живої істоти, а вода була отруєна. Опікувалася тим озером Морана. богиня смерті. Якось цар велетнів, що жили поряд з цим озером, посварився з богинею і вдарив чарівним молотом об скелю. Скеля зруйнувалася, і все озеро витекло. Після цього почався розквіт долини, а ображена Морана перетворила царя на великий камінь, який усі мешканці долини нази­вали Сторожем. І побутувала ще одна легенда, згідно з якою скам’янілий цар велетнів оберігав село від неприємностей і мав допомогти у найскрутнішу хвилину. Сталося так, як передбачало це повір’я. Мешканці завалили велику кам’яну брилу, Сторожа, і нею перекрили гірський потік. Уся вода затопила долину, створивши тим самим нове озеро, у якому загинув ворог. Якщо за легендою, вода була отруєна, то тепер була заповнена вбитими монголами, що також можна вважати отрутою.

Письменникові вдалося створити дуже реальний світ, використавши захопливий сюжет у по­єднанні з неперевершеними описами природи. Автор зумів показати внутрішній світ героїв, пояс­нити й умотивувати їхні вчинки за допомогою діалогів, монологів. 1. Франко продемонстрував свою неабияку освіченість в історії й історичних деталях та подробицях, адже чітко змалював осо­бливості життя Карпатської Русі в XIII столітті.

І. Франко створив художні образи народного проводиря Захара Беркута, його сина Максима, дочки боярина Мирослави, яка перейшла на бік народу, і Тугара Вовка, що зрадив народ і пристав до ворога.

Історично правдиво письменник показав шляхи, якими йшли монгольські орди на руські зем­лі, відобразив події весни 1241 року, згадав битву з ворогами на річці Калці 1224 року. Монгольсь­кі орди зображені як ворожа сила, що несла смерть і руїну руським землям. Іван Франко змалював образи ватажків монгольських загарбників — Пети й Бурунди. Обидва — сильні люди із владними характерами, але надзвичайно жорстокі.

Сам Беркут, дізнавшись про навалу монголів, виявляє глибоке розуміння небезпеки для Кар­патської Русі. Готуючи оборону долини, він орієнтує громаду на те, що їхнє завдання — не лише відбити монголів, а знищити їх, бо недобитий ворог завдасть страждань та мук іншим народам. Захар гордий за сина Максима, який допомагає йому в нелегкій боротьбі. Обидва вони зуміли під­няти громаду на боротьбу та підготуватися разом з іншими тухольцями до знищення ворогів: зама­нити їх у долину, перекрити вихід воді, що потопила нападників, які загинули страшною смертю в паніці. Захар своїми руками з катапульти посилає величезний камінь на ворогів, знаючи, що серед них є його син. «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю».

Головним персонажем повісті є народ — його образ уособлений в тухольській громаді. Він сам вирішує свою долю і забезпечує собі свободу та незалежність. Тому ідея єдності та глибокий патріотизм є провідною думкою цього твору. Заклик до збереження людської гідності, пробуджен­ня національної свідомості зробили повість сучасною та актуальною, а любов до рідної землі, пра­гнення свободи увіковічили її.

Пошук на сайті: