Олійник Борис
Бори́с Іллі́ч Олі́йник (22 жовтня 1935)
Біографії
Твори
- В оборону хліба
- Вибір
- Дивовижа
- До проблеми добра і зла
- Крило
- Мелодія
- Музика
- Наша мати – сивая горлиця
- Не для дітей
- Парубоцька балада
- Пізнання
- Пісня
- Пісня про матір
- Похорон учителя
- Ринг
- Сива ластівка
- Страшно зустріти смерть…
- Урок
- Хліб
- Я спокійно б лежав під вагою століть
Критика, коментарі до творів
І гнів, і жах. І білі маски Облич. І злами рук, як ринв. І от затихло. Тільки пласко Лисніє квадратовий ринг. Там не суперник мій, а ворог Зіперсь
Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю — ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: Комусь —
Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі стоїть, Огорнувши вітрами стан. Вже зітліли до кореня
Провели в кабінет. Лик — Немов заскороджена грядка: Він з далекого хутора Пішки прибивсь до Кремля. Доручила громада Дізнатись, чи все там в порядку, Від найстаршого, значить. Чи
УРОК І Якось брів я звільна полем, весь заглиблений у себе. Поле тихло, ніби лебідь, що на осінь відлюбив. Та й не згледівсь, як уплив я в голубу