Семенко Михайль

Я УМРУ Я умру. Але вмерти не можуть Мої мрії-думки. В них минуле сторожить Білосніжні замки. Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком Сонце душу пригорне мою. Обернуся я

Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву Про тихі тіні співаю я. 3. ІX. 1913.

МОЛОДІ АВІАТОРИ Я вітаю вас, молоді авіатори, І тепло стискую руки. Зсунувся штучний екватор, В мого порога виріс бамбук. Я освітлюю блиском серця бензинного Шум пропелера й шкіряне

Я не знаю — є Що ще більш таємне Як це співуче слово — Океан. Скільки людей-героїв В твої простори впивалося — Скільки надій ламалося Крізь туман. Скільки

Слухайте шепіт хвої на хребтах і гомін вікових віт. Не можна затуляти сучасним життям життя тисячоліть. Будьте вдячні вічності, що живе в вас, оживлюйте кожну річ. Коли знайдете