Балада «Бондарівна»

А в городі славнославцю

Сидить дівок купка,

Межи ними Бондарівна,

Як сиза голубка.

Як над’їхав пан Каньовський

Та й, паночку взявши,

Обійняв він Бондарівну

Та й поцілувавши.

“Не можеш ти, пан Каньовський,

Мене цілувати,

Тільки можеш, пан Каньовський,

Мене роззувати.”

Як почули добрі люди,

Та й сказали тихо:

“Тікай, тікай, Бондарівно,

Буде тобі лихо!”

Ой тікала Бондарівна

Помежи крамниці,

А за нею пан Каньовський

Стріляє з рушниці.

“Ой, чи хочеш, Бондарівно,

Ти за мною жити?

Ой, чи підеш, ой, чи підеш

В сирій землі гнити?”

Ой тікала Бондарівна

Помежи крамницю,

Встрілив – забив Бондарівну,

Як перепилицю.

Як покотить пан Каньовський

По столі дукати:

“Оце тобі, старий Бондар,

За твої бояри.

Ой на тобі, старий Бондар,

Тай дукатів бочку.

Оце тобі, старий Бондар,

За хорошу дочку.”

Ой лежала Бондарівна

Сутки і годину,

Поки їй пан Каньовський

Зробив домовину.

Бондарівна (II варіант)

Ой в містечку Богуславку

В Каньовського-пана

Виростала Бондарівна,

Як пишная пава.

Ой, приходить пан Каньовський

Шапочку ізнявши,

Обійнявши Бондарівну,

Та й поцілувавши.

“Ой не годен, пан Каньовський,

Мене цілувати,

Тільки годен, пан Каньовський,

Мене роззувати.”

Ой тріпнули люди добрі

“Тікай, тікай, Бондарівно,

Лихо тобі буде.”

Ой тікала Бондарівна

Помежи крамниці,

А за нею пан Каньовський

Стріляє з рушниці.

“Ой, чи хочеш, Бондарівно,

Ти за мною жити?

Ой, чи підеш ,ой, чи підеш

В сирій землі жити?”

Ой тікала Бондарівна

Помежи крамницю,

Встрілив – забив Бондарівну,

Як перепилицю.

Як покотить пан Каньовський

По столі дукати:

“Оце тобі, старий Бондар,

За твої бояри.

Ой на тобі, старий Бондар,

Тай дукатів бочку.

Оце тобі, старий Бондар,

За хорошу дочку.”

Ой лежала Бондарівна

Сутки і годину,

Поки їй пан Каньовський

Зробив домовину.

Рейтинг
( 3 оцінки, середнє 2.33 з 5 )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: