Ой там у полі…– на обніжку – Василь Чумак
ОЙ ТАМ У ПОЛІ…- НА ОБНІЖКУ Ой там у полі…– на обніжку тліє блакитний жар… Нащо так рано, метелику-сніжку, нащо так рано з-за хмар? Ой та погасли…– ті
Несли твою труну… – Василь Чумак
НЕСЛИ ТВОЮ ТРУНУ… Несли твою труну. Тремтіли ґрона-бризки на віях яворів, а вечір похиливсь так низько, низько-низько – ще мрів – про ранок? – мрів… і плакали –
Конвалії – Василь Чумак
КОНВАЛІЇ Плачете? – плачте: свічка розтане на вшпиленнях башти – свічка розтане – смерть. Келих востаннє пінявий вщерть. Завтра: світанок вирине – легінь – вітати коханок, легінь –
Березневий Каламут – Василь Чумак
БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ Розірвала краля-мавка льняно шитий гомін-жгут; плине зграйно, плине плавко березневий каламут. В перебіжнім шумовинні ланки-бризки марсельєз: хай загине, хай загине мрійновтома сонних плес. В сонце цілять
Василь Чумак – Біографія
Перейти до Вікіпедії Васи́ль Григо́рович Чума́к (літературні псевдоніми — С.Віче, Вагр, М. Ічня; 25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту — 21 листопада 1919, Київ) —

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: