Глазовий Павло

КУХЛИК Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавщиця: – Что? Чево?

КТО ШУМЄЛ? В ресторані київськім Питає директор: — Кто шумєл здесь — контрольор, Ревізор, інспектор? — Кухар каже: — Ето тіп В вишітой рубашкє По-українскі мораль Рєзал нашей

КРАСОТУЛЬКИ У крамницях, у пивницях — Дуськи, Муськи, Люськи. Ти до них — по-українськи, А вони — по-руськи. Станеш глянеш: мамо рідна, Господи мій, Боже! Наяложене, патлате, На

КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской

КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ Це вже вп’яте чи вдесяте Сон мені приснився, Що до мене Тарас Бульба В гості сам явився Зайшов такий зажурений, Аж мало не плаче. Я питаю: