Смерть милих – Яків Головацький

СМЕРТЬ МИЛИХ





Двоє милих щиро ся любило,

При одній ся водиці вмивали,

В один рушник личко утирали.

Літенько минає, а ніхто не знає:

А на друге літо усі ся дізнали,

Дізнались і отець і мати;

Мати не дасть, щоб їм ся любити,

Розлучила дороге і миле.

Милий милій через звізду каже:

"Умри, мила, вечор у суботу,

А я, молод, рано у неділю.

Поховали одно близь другого,

А крізь землю руки їм злучили,

В руки дали яблука зелені.

Мало часу потому минуло,

А над милим росте яль зелена,

Над милою роженька рум'яна;

Обвилася рожа на ялиці,

Як шовк м'який коло красних цвітів.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: