Ти мене накличешся ночами… – Андрій Малишко

АНДРІЙ МАЛИШКО

* * *

Ти мене накличешся ночами,

Несучи розлуку за плечами,

І навиглядаєшся одна.

Настраждаєшся в своїй надії,

Пригадаєш літа молодії,

Рідну землю, де гуде війна.

Ти не можеш бачити здалека,

Як в'ялить негода, сушить спека.

Танки мнуть, вкриває бою мла

Землю ту, що, потом перемита,

У садах, у сивих копах жита,

У цвітах, як райдуга, цвіла.

Нам не легко йти до свого дому

Через мертвих, через блиски грому,

Через ніч,- прожекторів мечі,

В битві, в сні, у підступах, в облозі.

Ти іще наличешся в тривозі

І навиглядаєшся вночі!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: