Цирк – Михайль Семенко

ЦИРК



Ніч сьогодні прозора й ніжна.

В кімнаті сиджу.



Оркестра з цирку.



Вигуки гарцівниці блакитносніжної.

Я перенесусь у цирк на хвильку.



Не чути більше дива грізного —

Тореадора — переможця крику.

Ах як люблю бездонність блиску різного

І цю просту солдатську грім-музику.



Я повний вигуків і захвату дослізного.

Як це весело —



гладити кобилячу пику.



Я паяц безреготний, натхнений дивовижно,

Я — директор цирку.



А ще літатимуть чотири біса —

Дві жінки з витворними обрисами тіла.

Я зачаровуюсь окресленістю ескіза.

В блисках блакитна сукня зашелестіла.

Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: