Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії — у полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу .
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А в закаулку
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Українська історична пісня "Зажурилась Україна" змальовує той час, коли на нашу землю нападали татарські, турецькі завойовники Вони палили міста і села, грабували, а молодих чоловіків, парубків, дівчат та дітей забирали в полон, щоб зробити рабами. Із таким становищем не можна було миритися. Пісня закликає всіх — од козака до бурлака — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. Незважаючи на те, що йдеться про сумні й серйозні речі, твір пройнятий притаманним українцям гумором.