Козака несуть
І коня ведуть.
Кінь головоньку клонить.
А за ним, за ним
Його дівчина
Білі рученьки ломить.
Ой ломи, ломи
Білі рученьки
До єдиного пальця!
А де знайдеш ти,
Та дівчинонько,
Над козака коханця!
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Балада "Козака несуть" змальовує сумну картину загибелі козака. Йде вірний кінь, голову клонить, іде дівчина, плачучи, "білі рученьки ломить". Ніякими словами не виразити її горя, адже вона втратила коханого, такого, якого вже ніколи не буде. Твір короткий, виразний, з усіма ознаками жанру балади.