Їхав козак за Дунай

Їхав козак за Дунай,



Сказав: "Дівчино, прощай!



Ти, конику вороненький.



Неси та гуляй!"







"Постій, постій, козаче,



Твоя дівчина плаче.



Як ти мене покидаєш, —



Тільки подумай!"







"Білих ручок не ламай.



Ясних очок не стирай.



Мене з війни зі славою



К собі дожидай!"







"Не хочу я нічого,



Тільки тебе одного.



Ти будь здоров, мій миленький,



А все пропадай!"







Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)



Поетична картина, змальована С. Климовським у пісні "Їхав козак за Дунай", відображає типову картину, копи хлопцеві доводилося кидати рідний дім, неньку і йти до війська. Адже козацька служба — це справа честі, священний обов’язок. Тепер його товариші — кінь вороний та зброя ясна. А кохана хай чекає його з війни зі славою Дівчина плаче, страждає, розуміючи, що може й не побачити більше свого миленького, без якого їй не бачити щастя. Пісня побудована на емоційному діалозі, є багато звертань, повторів, ласкаво-зменшувальних слів.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: