Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Інша дівчина чорнобривая.
Та чарівниченька справедливая.
У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала.
Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
Надвечір в четвер Гриценько помер,
А прийшла п’ятниця — поховали Гриця.
А в суботу рано мати дочку била:
— Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
— Ой мати, мати, жаль ваги не має:
Нехай же Грицьо двоїх не кохає!
Нехай він не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться сирій землині.
Оце тобі, Грицю, я так ізробила,
Що через тебе мене мати била!
Оце тобі, Грицю, за теє заплата —
З чотирьох дощок темная хата…
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
У пісні "Ой не ходи, Грицю" передана легендарна історія самої Марусі Чурай, яка нібито отруїла свого коханого хлопця за його зраду. На основі сюжету цієї пісні написано кілька художніх творів ("Маруся Чурай" Ліни Костенко, "У неділю рано зілля копала" Ольги Кобилянської та ін).
Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.